 Кожен з нас розуміє прекрасне по-своєму, опирачаюсь на особистий досвід. Важко сперечатись зі словами нашої видатної поетеси, Ліни Василівни: "Поезія - це завжди неповторність, якийсь безсмертний дотик до душі". Та й навряд чи є в тому сенс, - цього скарбу вистачить для всіх, кожен віднайде в ньому щось для себе...
На думку відомого англійського поета та драматурга Персі Биші Шеллі, поезія відкриває завісу невідомого над прихованою красою світу, і саме вона знайомить нас із раніше невідомими нам далями...
Ми раді вам представити, шановні читачі, поетичні твори мешканки Семенівки. Сподіваючись на подальші публікації на нашому сайті, найближчим часом ми створимо блог "Поезія Семенівщини".
Отже, вашій увазі - твори молодої людини.
Я ПРОЧИНЮ ВІКНО ...
Я прочиню вікно і причаюсь у тиші:
Як світ кипить – розбурхана ріка!
А маляр змішує палітру, й пише
Історію так впевнено рука…
Ліхтар на сонне місто тихо сипле
Легенди пил і світла оксамит,
А вітер ледь торкається, так ніжно
Холодних губ, і щік, і пліч…
Сивіє світ в коловороті часу,
Душа закохана у нього, мов дитя…
І розгоряється світанком вранці
У ній шалена спрага до життя.
* * *
ЖИТТЯ ЛЮДСЬКЕ - НЕ ВІЧНЕ
присвячується найріднішим людям.
Життя людське – не вічне. І не завжди
Горіти серцю полум'яно у пітьмі.
То де ви не були, не смійте забувати
Про тих, хто вас веде по цім житті.
Свій перший крок і руки батька,
Які вас підіймали над порогом,
Коли ви падали, не смійте забувати,
Не смійте, прошу вас, заради Бога.
Коли на путь життєву необачно
Ти ступиш в забутті безтями,
Не забувай: сльоза гаряча
Пече і душу, й серце мамі.
Вони за нас ніколи не стидаються
Коліна перед Господом схилити,
То заклинаю вас, не смійте забувати
За помилки пробачення просити!
Цілуйте руки матері щоранку:
Вона не спала ніч, і не одну.
Схилить чоло не постидайтесь перед батьком,
Шануйте зморшки їхні й сивину!
Життя людське не вічне. І не завжди
Вони вас будуть на Землі цій берегти.
То де б ви не були, не смійте забувати
Молитися за тих, хто вас зростив.
* * *
| 
-->
