 Виявляється, що з оксамиту можна не тільки пошити красиве вбрання, а й зробити міцний корок. В даному разі мається на увазі, звичайно, не нарядна тканина, а коркове дерево – оксамит амурський. Напередодні Дня працівників лісу наша знімальна група побувала у Семенівському держлісгоспі, де у дендропарку Радомського лісництва і побачила цей незвичайний оксамит. А ще цікавились останніми місцевими новинами, спостерігали за щоденною працею лісівників і привітали їх з професійним святом.
Напередодні професійного свята лісівників наша знімальна група побувала у Семенівському держлісгоспі. Знайомство з його трудовими буднями почали на нижньому складі. І першим нашим співрозмовником став водій Віталій Лупан. Тут він працює півроку, а загалом за кермом – уже 10. Набутий раніше досвід став у нагоді і при освоєнні такої складної техніки: цілий автопотяг та ще й з маніпулятором.
Віталій Лупан, водій: «Перебираю сорта в лесу, гружу, привожу на склад, здесь уже разгружают краном».
Далі до справи беруться переробники. Дуб, сосна, береза, вільха, осика – все іде в хід. Готові пиломатеріали, зокрема, традиційно у будівництві застосовують, беруть і для подальшої переробки, а металургійні комбінати – «Азовсталь», «Запоріжсталь» — прокатують по них свою продукцію: труби різного діаметра. Виходять і на зовнішній ринок: палетні заготовки, приміром, до Німеччини експортують. Переробка, звичайно, важлива і прибуткова частина лісогосподарського комплексу. Та головною його ланкою все ж таки є сам ліс. То як же обійти увагою нашого зеленого друга? Микола Єрмоленко у Радомському лісництві господарює уже 40 років. Багато змін сталося за цей час і, як каже, на краще.
Микола Єрмоленко, лісничий Радомського лісництва: «Стали ліси більш продуктивними, посажено лісових культур у два чи три рази більше, ніж зрубано. І зараз садимо.»
Посадкового матеріалу вистачає, плекається і загартовується він в тому числі у ось таких тимчасових розсадниках під відкритим небом. Набирає сили уже на лісових ділянках. Ці юні сосонки за рік десь на 70 см підросли. Та все ж за модриною їм не угнатися. Ця хвойна красуня поки що освоюється у наших лісах, заступає собою звичну ялину, на котру останнім часом якась пошесть напала (масово всихають дерева). Модрина ж і росте швидко, і з забур’яненням ділянок справляється. Та й деревина її по-своєму цінна.
Але найбільша цінність все ж таки – люди. Будь-якої пори року, за будь-якої погоди, у будні і свята вони на посту. Бо вони ростять ліс.
Дмитро Козлов, майстер переробного цеху: «Всего самого найлучшего, здоровья, благополучия, успеха и денег побольше в наше время».
Микола Єрмоленко, лісничий Радомського лісництва: «Я хочу побажать всім щастя, здоров’я, лісникам терпіння в цей нелегкий час. Лісник – це такий працівник, що знаходиться в лісі і в бурю, і в дощ. За будь-яких обставин ми робимо свою роботу».
І роблять її на совість, надійно, з любов’ю. А звідси – і результат.
|
-->
