Час спливає неймовірно швидко: не озираючись назад, не чекаючи майбутнього, живіть сьогодні.
Травень розлився мінорами вальсу
В вени неонових стомлених вулиць,
Згас в горизонті останнім багрянцем... -
При́йдешній день залишився в минулому.
Небо торує зважнілими хмарами
Просвіт в найменші стежинки вчорашнього;
На мої плечі схиляється завтра, -
За півчашки кави воно стане справжнім,
Наступить на ноги, стікатиме з пальців
Боси́ми слідами на кафелі в ванній, -
Із травнем проллється мінорами вальсу,
І станеться вперше, неначе востаннє.
&
...
Читати далі »
|
Коли надворі зимно, так хочеться відігріти душу, тож щоразу поринаєш думками в далеке дитинство. Що ще може зрівнятися за рівнем позитиву, який переповнює тебе? Переглядаючи фото, згадуєш про щасливі моменти неповторного дитинства.
Жоден закуток села не залишився тоді поза увагою маленької допитливої дівчинки. А скільки незвіданого, цікавого чекало на неї в кожному закапелку. Відправить бабуся в магазин по хліб, ось тобі вже й нова пригода.
Дорога від хати до крамниці довга, цікава, насичена різними подіями. Пішки - цікавіше, ніж на велосипеді влітку, адже, ідучи повільно, помічаєш більше всього
...
Читати далі »
|
Пам'яті сина присвячую
Я запалю поминальну свічу й поставлю біля твоєї фотографії, витру солону сльозу на щоці й згадаю все твоє коротке, як спалах, життя, мій вічно молодий синочку...
П'ятнадцять літ пройшло, пролетіло, прошуміло з того часу, як пішов ти в небуття. П'ятнадцять довгих років... Кажуть, що час лікує, притупляє біль, але ніколи не загладить ті невидимі рубці від душевних ран, які залишилися на материнському серці, ніколи не висушить гірких, невтішних сліз.
...
Читати далі »
|
Поетична збірка Т. Євмененко "На струнах душі".
*** *** ***
Навіщо клад, коли у сім'ї лад,
Цю істину я знаю ще з дитинства,
Ще коли з батьком кільцевали голуб'ят,
Та з мамою з горобини плели намисто.
Навіщо клад, коли в країні лад,
...
Читати далі »
|
Рідна мова
Моя ти рідна, українська, мово,
Твоя тендітна й неземна краса,
Мене все так чарує загадково,
Голубить, пестить й лине в небеса.
Твої пісні, мов іскорка у серці,
Коли лунають, то стіва душа.
Моя ти рідна, українська, мо
...
Читати далі »
|
Серед квітучих садів, зелених дібров, джерельно-кришталевих озер, ставків та річок, серед дрімучих лісів, осяяних яскравими промінчиками ласкавого сонечка, під дзвінкий мелодійний спів солов'я народилася маленька дівчинка.
Це крихітка була настільки беззахисною й тендітною, що Земля - матінка побоялася показати її світу...
Довго думала вона, яке ім'я дати білолицій, чорнобровій, неземної вроди красуні. Пильно вдивлялася ненька в її личко, охоплена жагучою любов'ю до своєї дитини, і назвала - Україною...
...
Читати далі »
|
ГЛАВА І
Кров на жовто-синім знамені
Над могилою вашою тиша і спокій,
Та по рідному краю – зловіщі вогні.
І піти по слідах ваших скошених кроків
...
Читати далі »
|
Частіше за все людина починає замислюватися про те, чим є її життя, коли за плечима вже багато прожитих років. Усі важливі події, дорогі люди, мрії, що здійснилися, та такі, що вже ніколи не стануть реальністю, - все це становить життєвий досвід людини. З нього вона робить певні висновки та навчає своїх дітей (с).
Вашій увазі, шановні читачі, оповідання Надії Курпас.
*** *** ***
ЦІНА ЖИТТЯ
...
Читати далі »
|
Вашій увазі, шановні читачі, вірш молодої людини із Семенівки, написаний 07.01.2014 року.
З РІЗДВОМ !
Із Різдвом Христовим,
Хлопці, вас вітаю,
Хай вам буде мирно
В неспокійнім краю,
Хай вам буде сонячно,
На душі весняно,
Хай скоро зустрінетесь
З мамами й коханими,
Хай небо буде світле,
Й чистою дорога,<
...
Читати далі »
|
Доброго ранку
Доброго ранку, мій герою,
Мій захисник, мій добрий друг,
Тобі бажаю, щоби зброю
Не брав сьогодні ти до рук,
Хай тебе зігріє
Моя думка й слово,
...
Читати далі »
|
Ми з тобою!
Ти беззахисна, мов малая дитина!
Гарна і вразлива, мов дівча!
Моє серце, рідна Україна,
Неспокійну осінь зустріча.
...
Читати далі »
|
"Осень вновь напомнила душе о самом главном,
Осень, я опять лишен покоя." (с) ДДТ
Здрастуй, осене; знову гублюся
...
Читати далі »
|
"Це моя остання роль, остання роль,
А далі буде, далі буде…
Сто років самотності, чи самоти і забуття."
ГУСТА, МОВ КРОВ, І ТЕМНА, ЯК ВИНО...
Густа, мов кров, і темна, як вино
Смолою ллється сповідь в дику ніч:
Поглянь на сві
...
Читати далі »
|
"У природы нет плохой погоды, всякая погода - благодать", - йдеться у відомій пісні.
Дійсно, кожна погода має власну красу, треба тільки вміти це бачити.
ВИ ЗНАЄТЕ, ЯКА ГРОЗА У ЖИТНІМ ПОЛІ...
Ви знаєте, яка гроза у житнім полі,
Коли, здавалось би, від колосу до хмар
Один лиш крок, як до польоту
...
Читати далі »
|
Люди часто озираються на людей з обмеженими фізичними можливостями, "нагороджуючи" їх у спину колючим шепотінням із своїми здогадками.
І ніхто не озирається на тих, хто має найпотворнішу ваду - байдужість. Звісно, того ж не видно.
ЧАС НАШАРОВУЄ ШРАМИ У ЗБОЛЕНІ ДУШІ
...
Читати далі »
|
|
-->
