"Осень вновь напомнила душе о самом главном,
Осень, я опять лишен покоя." (с) ДДТ
Здрастуй, осене; знову гублюся
Здрастуй, осене; знову гублюся
В шелесті трав поміж кроків в садах…
Можна, я ще – хоча б раз – та наснюся
Собі – у знайомих провулках й містах? -
Щоб там, де бринить сиве сонце у росах,
І яблука пахнуть, і іній цвіте
У материних руках і косах,
І босе дитинство – сонне, моє…
Здрастуй, осене; я запізнилась:
Місто пульсує неоном вікон,
І натовп людський, ніби буря, хвилює
Вокзали, дороги, платформу, перон…
Осене, здрастуй. Чому не заснути? -
У вирі думок, щоб наснити собі
Сади, сиве сонце і матері руки,
Де іній на яблуках пахне крізь сни.
Автор Невідомий, м. Семенівка
Фото - М. Волка
|
-->
