Літо! Летять комети над головою,
Бачу кожну з них я в твоїх очах.
Літо! Воно знайомить мене з тобою,
Нотами звучить у моїх думках!"
З репертуару "Океан Ельзи"
ЯКІ Ж СОЛОДКІ СОННІ ТРАВИ
...
Читати далі »
|
"У вік колючих електроніки й синтетики
Ми часто забуваємо про те,
Що наші душі від природи спраглі до естетики, -
Вже зголо-босені від вашого "те-ве".
То роззирніться ж навкруги хоч трошечки,
На мить спинітесь, і почуйте світ,
І ви почуєте, й побачить зможете,
Яке довкола джерело краси."
* * *
ТИ Є СЬОГОДНІ...
...
Читати далі »
|
Іду по якійсь будівлі, щось на кшталт науково-дослідницького центру. Різні лабораторії, вчені…
Бачу Д. Її підводять до крісла. Вчений торкається якимось приладом її руки, показання приладу фіксуються на комп’ютері.
Д. бродить по лабораторії. Її ніхто не спиняє, мабуть, не заборонено. В руках – чорний ворон. Декілька пір’їн білі. Д. з вороном ходить по лабораторії, на неї здивовано зиркають вчені.
...
Читати далі »
|
Читаючи докторську дисертацію Ірини Дмитрівни Фаріон «Суспільний статус староукраїнської (руської) мови у XIV-XVII століттях: мовна свідомість, мовна дійсність, мовна перспектива», сторінці десь на 145 я заснув (найкраще для засинання все ж рекомендую сторінки 17-131), не почувши, як 800-сторінкова книжка гепнулася на підлогу. Напрочуд гарне снодійне. Швидше на мене діяв лише підручник з біології, але підручники вже здали (http://schoolbooks.org.ua/book/biologiya-pidruchnik-dlya-10-klasu - посилання на джерело, якщо хто схоче перевірити рекомендацію).
Прокинувшись, як звичайно, о пів на шостої ранку, я нічог
...
Читати далі »
|
Make another step
Коли навколо сумніви й непевність,
Що тягнуть душу каменем на дно,
Ти не шукай серед чужих того,
Хто руку простягне – даремно.
Коли навколо хмари, дим і грози,
Живись з тих бурь земних і пий
Цілющий дощ – не паперовий, поки твій,
Допитливий, живий ще розум.
І терном сивим зрослий цей
Буремний шлях – для крил твоїх,
Не дай же збити себе з ніг:
...
Читати далі »
|
Обличчя О. таке стривожене, що моє весілля відразу корова язиком злизала.
- Що трапилось, друже?
- Д. у біді. На неї було скоєно напад, вона нині в лікарні.
- Хто… Що з нею?
- Її оглядають лікарі, ще нічого не відомо.
- Їдьмо туди негайно! Онде автобус.
- Можливо, то не наш…
...
Читати далі »
|
Нещодавно на сторінках сайту йшлося про те, що протягом квітня у Семенівському районі проводилась Всеукраїнська акція „Майбутнє лісу у твоїх руках”, у якій активно брали участь учні загальноосвітніх закладів Семенівщини.
У номінації на кращий твір на тему: «Людина та Ліс» переможцем став учень 8 класу Семенівської ЗОШ I-IIIст.№1 Генджало Іван з твором "Сплю собі і сниться мені дивний сон".
Наводимо цей твір на сторінках нашого сайту.
...
Читати далі »
|
Як часто ми думаємо про світ, дивлячись на нього з чужої позиції? Ми так часто не помічаємо тих, хто створює для нас затінок серед денної суєтності... Цікаво, що вони б могли розповісти...
Цвітуть сади, і вулиці
Буяють
Червнем лагідним.
Акація ж зажурена
Блукає
&nbs
...
Читати далі »
|
Найголовніше ми бачимо серцем.
(с) Антуан де Сент-Екзюпері.
Ми - частинка незбагненної, невимовно прекрасної і могутньої сили, - Природи...
Саме в ній нам варто шукати натхнення, коли так бракує впевненості йти далі. Не просто шукати, а вчитись бачити його у її величі й красі.
Та тільки серцем, бо очима найголовніше не побачиш.
...
Читати далі »
|
Цей світ - це безмежне відкриття навіть для тих, хто встиг побачити вже, здавалось би, чимало... Та особливо він таємничо-несподіваний для дітлахів.
Як би хотілось, щоб жах війни не затьмарював їм красу відродження природи на весні, і не крав ще не побачені дива у тих, хто тільки-но ступив на дорослу життєву путь!
СПИНІТЬ ЦЕЙ СВІТ
...
Читати далі »
|
|
-->
