"У вік колючих електроніки й синтетики
Ми часто забуваємо про те,
Що наші душі від природи спраглі до естетики, -
Вже зголо-босені від вашого "те-ве".
То роззирніться ж навкруги хоч трошечки,
На мить спинітесь, і почуйте світ,
І ви почуєте, й побачить зможете,
Яке довкола джерело краси."
* * *
ТИ Є СЬОГОДНІ...
Ти є сьогодні, і, можливо, завтра,
Та є історія і вічність - крізь віки:
То напувай цим джерелом зіниці спраглі,
І збережи в них сонце у смолі й бурштин.
Плекай в душі політ, і крила
З хлібами і світанками зійдуть,
Й міцнітимуть в вітрах, немов вітрила,
Які тебе за мрією ведуть.
Ми є сьогодні. Хтозна, чи ми завтра будем,
Чи зайде сонце і його бурштин
Залишиться в очах твоїх, а люди
Шукатимуть живлющої смоли?..
Автор Невідомий, м. Семенівка
|
-->
