 Так кажуть земляки про Максима Грачова – бійця 41-го батальйону, який загинув навесні минулого року. При тому, що є висновок судово-медичної експертизи, де причиною загибелі назване навмисне самоушкодження, громадська думка про неможливість цього настільки сильна, що це змусило нас зібрати додаткову інформацію.
Максим Грачов був мобілізований у вересні 2014-го року. До цього жив у рідній Семенівці, куди ми й приїхали спілкуватися з його земляками. Максим служив у 41-му батальйоні територіальної оборони (згодом – 41-й окремий мотопіхотний батальйон) і загинув 13-го травня 2015-го року поблизу села Старогнатівка Волноваського району Донецької області. Розслідування причин смерті провела військова служба правопорядку, а висновок зробив лікар Волноваського відділення Донецького бюро судово-медичної експертизи. Отже у медичному свідоцтві про смерть причиною назване «навмисне самоушкодження пострілом».
Коли тіло Максима привезли в Семенівку на поховання, то рідні могли пересвідчитися, що боєць мав кульове поранення під підборіддя — це обставина схожа на самогубство.
Але все-таки ніхто з рідних і знайомих Максима не вірить у те, що він міг накласти на себе руки. В армію Максим ішов свідомо, був налаштований патріотично. Взимку, коли був вдома у відпустці, хворів і йому пропонували залишитися ще на лікування. Але він підкреслив, що не може кинути службу і товаришів, тому сам наполіг на поверненні в частину – про це є кілька свідчень.
Зрозуміло, що рідні й друзі говорять про людину якнайкраще. Але важливо те, що при цьому вони не тільки висловлюють свої почуття, а й наводять серйозні аргументи проти версії про самогубство. По-перше, Максим загинув 13-го травня, а 15-го травня у його матері день народження. Матір він дуже любив, не сварився з нею, постійно телефонував з частини, тому вкрай малоймовірно, що, навіть якби наважився на такий вчинок, влаштував би це напередодні свята. Другий аргумент: усім рідним і найближчим друзям Максим багато разів повідомляв, що збирається одружитися, як тільки демобілізується. Товариші по службі додають, що Максим збирався незабаром – у травні або червні – їхати додому і попереджав про це.
Колишній командир роти, де служив Максим, Віктор Євсеєв повідомив, що трагедія сталася вночі близько першої години, коли Максим стояв на посту на території військового табору роти. Боєць був один, тому безпосередніх свідків загибелі немає. Постріл пролунав один, і на цей звук збіглися товариші. Згодом проведене розслідування і зроблений висновок про самогубство. Але командир роти все-таки не виключає, що справжньою причиною могла бути необережність у поводженні зі зброєю – наприклад, автомат не був поставлений на запобіжник.
На школі, де вчився Максим, встановлена меморіальна дошка. Вулиця, де жив боєць – колишня Колгоспна – рішенням Семенівської міської ради перейменована на вулицю Максима Грачова. Важливий показник для віруючих людей: священик відспівував Максима при похованні (самогубців не відспівують у церкві). Все це разом створює картину категоричного суспільного несприйняття версії про самогубство.
Ми не маємо достатньо інформації і не уповноважені робити висновки, але маємо справу з важливим суспільним явищем: офіційна версія одна, громадська думка прямо протилежна. І не можна з цим не рахуватися. Тому припускаємо, що тема не закрита і подібні випадки вимагають додаткового розслідування.
|
-->
