 Автор - Марина Забіян, тижневик «Вісник Ч» №4 (1655), 25 січня 2018 року. Джерело - gorod.cn.ua
У 48-річного Михайла та 44-річної Галини Герасименків з Машевого Семенівського району на Сході в АТО побували обидва сини. 25-річний Михайло та 22-річний Сергій — бійці-контрактники. Михайло служить у Чернігові. Сергій — у Києві. Як і більшість військових, їздять ротаціями на Донбас.
— У Мишка дві грамоти, — показує Галина заслуги сина, загорнуті у целофан. — Сергій казав, що медаль дали, але додому ще не привозив.
29 квітня минулого року молодший Сергій одружився, а у червні пішов на Схід.
— З Лізою познайомились у Новгороді-Сіверському. Вона там у медичному коледжі навчалася. Родом з Покровського (колишнє Жовтневе) Менського району, — розповідає про невістку Михайло. — Син у Новгороді-Сіверському до армії працював. У військкомат сам пішов, у 20 років, не чекав повістки. По києвах-європах не ховався, як інші. Треба свій борг країні віддати, послужити. Я, наприклад, свого часу два роки у Германії на строковій службі був.
Коли почалась війна на Сході, і мені повістка була. Двічі комісію проходив. По здоров’ю не годний. А так би воював, куди діватись.
— Де на Сході сини були?
— Один казав, що на морі відпочивав, інший — просто відпочивав. Так віджартовувались, аби батька-матку не засмучувати. А у слухавці чутно, як стріляють. І фотографії на фоні напівзруйнованих будинків, одразу видно: не на курорті, війна.
— Переживаємо дуже. Як день хтось не подзвонить, душа не на місці. Сварила обох: «Хоч на секунду набери: «Живий-здоровий».
— Скоро в обох ротації. І обидва хочуть назад на Схід.
— Грошей підзаробити?
— Не в тому справа. Якщо раз там побув — іншого життя не уявляють. Старший приїхав. Ідуть з матір’ю по вулиці. І він каже: «Я не можу. Тиша».
— Гордитеся синами?
— Спочатку казав їм: тікайте, там вам робити немає чого. А як хлопці мої побули, на душі уже краще. Гордість є. Фотографії їх у школі висять, як захисників України.
— Що кажуть? Коли війна закінчиться?
— Коли Порошенко з Путіним чаркувать перестануть. А так вони кишені набивають, а наші хлопці — на війні.
|
-->
