 Стало відомо, що минулої п’ятниці, 3 листопада, в селі Жадове Семенівського району Чернігівської області пішла з життя 117-річна Христина Аврамівна Нагорна, володарка Диплома «Книги рекордів України», найстарша жінка країни.
Відомо, що довгожительку вже поховали на місцевому кладовищі. Похорони спільними зусиллями організували сусіди, сільська рада та соціальна служба, яка доглядала за старенькою. За життя Христина Нагорна контактів із родичами не підтримувала.
Сюжет Алли Скорик, журналіста ТСН каналу 1+1 про Христину Аврамівну
Сюжет Обласної телекомпанії "Сівер-центр"
117 років, згідно з паспортними даними, вона прожила в рідному селі Жадове Семенівского району, де й похована. Христина Нагорна була визнана найстаршою жителькою України, а можливо, була деякий час і найстаршою людиною в світі.
Христина Нагорна з села Жадове Семенівського району пішла з життя у п’ятницю 3 листопада в віці 117 років. Її поховали наступного дня в селі на місцевому кладовищі. Це підтвердили в Жадівській сільській раді.
Церковно-парафіяльна книга, яка б засвідчувала дату народження Христини Нагорної, не збереглася. Тому в паспорті була вказана дата з її слів – 1 липня 1900 року. Однак усі місцеві жителі вважають, що навіть якщо й була похибка в цих даних, то невелика. Адже приблизно такий вік підтверджували й односельці – а все життя вона прожила в рідному селі.
Валентина Марущенко, секретар Жадівської сільської ради: «Вона говорить, що було свідоцтво, і в неї по свідоцтву записано. Но як такого свідоцтва немає».
Алла Сем’янова, соціальний працівник Семенівського районного територіального центру: «Хто каже, що приписала багато собі: одно врем’я не було документів – погоріли. А хто каже: ну, якщо й приписала – то года два. Тому що ми скільки жили – ми про неї чули і знали».
У довгожительки є нащадки – онуки й правнуки, з якими вона, щоправда, практично не спілкувалася. Її доглядала соціальна працівниця.
Наші журналісти спілкувалися з Христиною Нагорною за її життя і цікавилися її думкою про причину довголіття. Вона казала, що не знає – до речі, говорила про це з гумором.
Христина Нагорна, довгожителька: «І сама не знаю, чого я довго живу. Тут у мене якась неврядиця».
Але впевнено можна сказати, що довгим це життя було всупереч обставинам. Христина Нагорна рано втратила матір, пережила насильницьку колективізацію й Голодомор, які добре пам’ятала, нацистську окупацію; її чоловік загинув на 2-й світовій війні. Працювала в колгоспі.
Христина Нагорна, довгожителька: «І конюхом робила, і дояркою робила, й свинаркою. І проробила я в колхозі, можна казать, тридцять п’ять годов».
Ще односельці розповідали, що довгожителька дотримувалася постів. Але вона сама, коли журналісти свого часу спитали у неї життєвих порад, сказала не про харчування або режим, а тільки про те, що слід сумлінно працювати, а інших людей шанувати (як вона висловилася – «учитувать»).
Христина Нагорна, довгожителька: «Учитувать людей – і старих, і молодих. Понятно? Не лайтеся з людями, не забирайте собі на старость клятьби. Нігде нічого не крала; скільки прожила – ніхто ні з чим не ловив; того що я знаю, що воно не моє. Як надо, іду прошу в колхоз – випишіть. Дак так і вам: робите ви на одной роботі, послато вас на роботу – вам надо погомоніть із людьми. Понятно?»
Христина Нагорна пережила дві світові війни, розпад Російської імперії, виникнення й розпад СРСР; вона жила в трьох століттях – народилася в ХІХ-му, померла в ХХІ-му. Цілком імовірно, що вона була найстаршою людиною на планеті.
| 
-->
