Не знаю точно коли людство зрозуміло що босоніж взимку холодно, а влітку камінці заважають насолоджуватися теплом, але місцеві історики стверджують, що семенівці навчені взувати людей з давніх-давен. Подейкують, що свого часу на території району археологи розкопали стоянку наших пращурів, котрі були взуті в чоботи місцевого виробництва.
У другу неділю червня традиційно відзначається День легкої промисловості. Це не свято, яке користується прихильністю кожного українця, бо, враховуючи специфіку сфери, стосується вузького прошарку населення – працівників заводів та фабрик.
На території нашого району функціонує два підприємства, які відносяться до легкої промисловості. Одне з них – «Семенівська мануфактура», що була створена на базі взуттєвої фабрики. У своєму минулому – це підприємство, яке постачало свою продукцію по всьому радянському союзу, випускаючи сотні тисяч пар робочого взуття для різних професій. Наразі виробництво продукції стало значно ширшим, проте взуття так і лишилося основою. Тепер, завдяки новим технологіям, кожна пара відчутно «втратила вагу», що робить взуття більш комфортним і практичним.
Звичайно, не можна порівнювати нашу "скромну" працю із внеском хліборобів, лікарів або вчителів. Але легкою нашу роботу не назвеш, а простою вона здається лише здалеку. Кожна пара на конвеєрі – це, в першу чергу, людські зусилля, помножені на час у купі з терпінням. Маленька частинка маленьких життів!
Кожна людина мусить знайти свій шлях, яким буде крокуватиме все своє життя. Для когось цей шлях простягається крізь безкінечне коло конвеєрів та безперервний потік пар взуття.
Хотілося б привітати працівників легкої промисловості району з професійним святом та побажати міцного здоров’я та довгих років життя, що дозволить займатися своєю справою, а ще – залізних нервів та гарного почуття гумору, без яких неможливо виконувати одноманітну роботу.
Не можу сказати, чи були причетні семенівські чоботарі до виробництва взуття, у якому наші славетні предки отримували свої великі перемоги та досягали успіхів у різних справах. Але можу впевнено заявити: будь-яка зроблена справа, будь-яка завершена робота несе в собі частинку душі майстра, навіть якщо це звичайна пара черевиків.
Олександр Похилець, м. Семенівка
|