 Олександрівка – одне з найвіддаленіших сіл нашого району, невелика школа на 39 учнів радо вітає щоранку школярів розчиненими дверми. Щодня стіни наповнюються щасливим сміхом дітей, які переймають життєво необхідні знання від своїх учителів. Ось вже п’ятнадцять років її очолює молодий для посади директора чоловік – Вейкша Костянтин Володимирович, котрий став на цю посаду у віці двадцяти п’яти років, серйозні кроки, як на мій погляд. Народившись у Семенівці, знайшов своє покликання у селі Олександрівка.
Що являє собою робота директора невеликої школи? Йому ніколи не буває сумно. Ти – і завгосп, адже треба вести господарство; і заступник з будь-яких питань, коли організовуєш роботу закладу; і механік, коли необхідно повернути в стрій шкільний автобус, і простий робітник, коли просто не вистачає чоловічих рук. Мимовільно згадується народне – «і швець, і жнець, і на дуді грець», на всі руки майстер, універсальний солдат. Усе це вміє і робить Костянтин Володимирович.
З побутовими проблемами завжди справляється самотужки, справжній господар у своєму закладі, завжди намагається створити належні умови для навчання учнів громади.
Звичайно, що така робота забирає багато часу та енергії, але, будучи зразковим батьком, Костянтин Володимирович встигає приділяти увагу власним дітям, яких у нього троє: старший син-восьмикласник та дві доньки, молодшій незабаром виповниться рік. Батько не з чужих переказів знає, наскільки важливе для становлення особистості дитини в майбутньому її виховання в теплій родинній атмосфері. Ось так доля зв’язала семенівського хлопчика Костю з життям в селі, міцно й надійно.
Напередодні Дня працівників освіти хотілося б привітати Вейкшу Костянтина Володимировича з професійним святом! Подякувати за ту позитивну енергетику, що він задає в своїй роботі, за покоління зрощених дітей – за його власний, нехай і маленький, внесок у розвиток нашого з вами майбутнього!
Похилець О.
|
-->
