Цими днями випускники прощаються зі школою. Настають випускні вечори... Нехай вони будуть вечорами вдячності, вечорами бажаного, довгожданого єднання учнів, вчителів та батьків. Як довго всі йшли до цього дня, цілих 11 років. І всі ці роки усіх об’єднувала школа.
Ці чудові шкільні дворики, коридори та класи зберігають краплину за краплиною найдорогоцінніших подій життя багатьох поколінь. І скільки б не пройшло років, жоден з нас не в змозі викреслити із своєї пам'яті ці місця, що об'єднують багатьох. Ми можемо називати їх по-різному: берег дитинства, храм науки, країна дитячих мрій, але все втілюється в єдиному понятті — рідна школа.
Ця країна є незвичайною, адже кожну хвилину вона сповнена неповторними подіями. Кожного року тут відкривається завіса у неосяжне майбутнє. Тож нехай линуть навколо веселі акорди молодого життя, яке через мить випурхне з напружених долонь батьків, і мов перший літній метелик, купаючись у сонячному промінні, відлетить в неосяжну далечінь.
Каскад молодості та різнобарв'я краси юності в ці святкові дні захоплюють своєю неперевершеністю.
|