Школярі Семенівської гімназії №2 разом із педагогом-організатором Аліною Асмаковською щороку вітають ветерана освіти Антоніну Заслонко. І не лише з професійним святом (про їхній візит на День учителя ми писали у №40 від 5 жовтня 2017-го), а й із 8 Березня та днем народження. Цьогорічного 14 лютого Антоніні Марківні виповнилося вже 102!
— Ми із трьома моїми активістами — Богданом Лозовським, Валентином Прозоровим і Валерієм Селезненком — завітали до неї додому, принесли їй квіти й цукерки, — розказує Аліна Михайлівна. — Коли вчителька вийшла з кімнати й побачила нас — так зраділа, як загомоніла!.. Вона перенесла інсульт, майже не розмовляє і погано чує, свою радість висловлює звуками «а», «о». Її племінниця, Ніна Іполитівна, аж почала заспокоювати: «Тьотю, тихше». Боялася, щоб від емоцій, хай і позитивних, в іменинниці не підскочив тиск.
Антоніна Марківна дуже на нас чекає! Завжди обнімає, цілує дітей. І вони не соромляться цього, навіть хлопці. Ми часто буваємо в Будинку для людей похилого віку (милосердя і волонтерство — на одному з перших місць у діяльності нашої гімназії), тож учні вміють спілкуватися зі старенькими.
У кожні наші відвідини Антоніна Марківна дістає подаровану їй книжку про рідну гімназію (написану семенівським краєзнавцем і журналістом Едуардом Асмаковським до 150-річчя закладу. — Авт.), показує на свої фото і щось по-своєму говорить. Мабуть, згадує свої юність і молодість, навчання, а після університету роботу в тоді ще 2-й школі. Вона викладала хімію та біологію, але всього 2 роки — почалась війна…
Антоніна Марківна вчителювала і в евакуації в Кемерово, і потім в Алма-Аті, куди переїхала з чоловіком та його батьками. На жаль, сім’я розпалась. До Семенівки Антоніна Марківна повернулася на початку 70-х і жила сама (дітей у них із чоловіком не було), аж поки у 2011-му не приїхала її доглядати племінниця.
— Щоразу, коли ми прощаємося, обіцяємо Антоніні Марківні: «Скоро прийдемо в гості знову. Дочекайтеся!» Нам би хотілося, щоб вона повторила рекорд довгожительки з нашого району — Христини Нагорної із села Жадове.
Нагадаємо: у день 116-річчя Христину Аврамівну за заявкою «Гарту» визнали рекордсменкою України за віком. Померла вона в листопаді 2017-го, через 4 місяці після свого 117-ліття.
Подолали 100-літній рубіж
За даними інтернет-порталу «Високий Вал», 100 і більше років досягли 50 мешканців нашої області. 9 із них живуть у Чернігові. Чоловік серед довгожителів лише один — чернігівець Олексій Бруй (йому в березні має виповнитися 101 рік). Найстаршою в обласному центрі вважається Євдокія Реутова, яка недавно відзначила своє 103-річчя, а найстаршою в області — 107-річна Ольга Швигар із Великої Загорівки Борзнянського району. У селі кажуть: почувається вона для свого віку, можна сказати, непогано, усе розуміє, влітку ще навіть виходила на вулицю. Доглядає за Ольгою Григорівною дочка — Ганна Петрівна Смалій, якій і самій уже за 80.
Аліна КОВАЛЬОВА.
Фото з альбому Аліни Асмаковської
На фото:
Антоніну Заслонко вітають (зліва направо) Богдан Лозовський, Валентин Прозоров і Валерій Селезненко
|