 МАГІЧНА ПОРА ОСЕНІ В ПОЕТИЧНОМУ ОСЯГНЕННЯ ЛІНИ КОСТЕНКО (ЗА ЗБІРКОЮ "РІЧКА ГЕРАКЛІТА")
До 85 річниці уродин Поетки
Частина ІІ
"То музика нагадує про Вас, то раптом ця осіння хуртовина "
Що є кохання? У моїй уяві склалася двояка відповідь на це запитання: з одного боку, це «Ромео і Джульєтта» Вільяма Шекспіра, «Книга пісень» Петрарки й поезії Генріха Гейне до коханої Лореляй, з іншого ж – профанація, оці тваринні інстинкти, які іменують «коханням» мої однолітки, напевно, Ліна Костенко назвала б нашу «золоту молодь» первісними мавпами: «Любов як функції залишмо приматам. Мені потрібен космос її очей» («Записки українського самашедшого»). У цьому світі банальностей і фальші часом хочеться трішки душевної теплоти, трішки космосу її очей і дотику «рук магнетичних уночі»… Хто, як не митець, зможе найтоншими фібрами душі відчути природу цього почуття?..
Переживання ліричного героя в поезіях Ліни Костенко невіддільні від природи:
Твій силует за соснами,
твій голос за ялинами.
Твій крок у хмарі осені,
у шелесті трави…
Кохання в розумінні поета – не мейнстрім, а незбагненне, ніжно-трепетне й бурхливе почуття, що постає природною стихією в поезіях: «Моєму серцю снишся ти, / як морю сняться урагани». Море – символ безмежності й життя; воно буває спокійним, а почасти – дуже бурхливим (переважно в осінню пору).
Переживання ліричної героїні тісно пов’язані з природними змінами: щойно вона розлучилася із коханим – «дощі зарядили, такі затяжні-затяжні», а при думці про нього – «різьбить печаль свої дереворити», «осінь похлинулась димом» чи «двори стоять у хуртовині айстр»…
Упадає у вічі те, що Ліна Костенко звертається до свого коханого на Ви, як Анна Ахматова та Марина Цвєтаєва. Провідний мотив інтимної лірики – переживання нерозділеного кохання, але найголовніше те, що лірична героїня зуміла розгледіти в цьому почутті найголовніше – теплоту, щирість і щастя: «Я думаю про Вас. Я знаю, що Ви є. Моя душа й від цього вже світає». Для авторки кохання – божественний дар, що має священний характер («Я вдячна Богу, що послав на землю шляхетну душу, втілену в тобі»).
Левченко Ілля
Ганна Баран (мовна корекція)
---------------------------
Читайте також:
МАГІЧНА ПОРА ОСЕНІ В ПОЕТИЧНОМУ ОСЯГНЕННІ ЛІНИ КОСТЕНКО (ЗА ЗБІРКОЮ «РІЧКА ГЕРАКЛІТА») (ЧАСТИНА І)
|
-->
