 Вони йдуть добровольцями захищати країну, збирають продукти й речі для Збройних сил, кошти для утримання закладів освіти, гасять пожежі на торфовищах. Як працюють волонтери – доцільно ознайомитися на прикладі цілого району, тому що при цьому помітні й одразу кілька соціальних проблем, і можливі шляхи їх вирішення.
Машиніст крану Микола Горовець – колишній воїн-афганець – перегортає торф на полі, щоб він не загорівся. Ми бачимо, які дим і пара підіймаються з надр торфовища. Майже по всій області є загорання родовищ торфу, і людям доводиться на громадських засадах допомагати рятувальникам зберегти це народне багатство. У Семенівці цим займається місцева Самооборона, яка збирає людей з підприємств і організацій для гасіння торфу.
Сергій Деденко – голова Семенівської районної державної адміністрації: «Ці люди займаються і ліквідацією стихійних сміттєзвалищ – прибирають сміття, і гасять пожежі на торфовищах.»
Самооборона виникла в Семенівці навесні і об’єднує офіційно 37 чоловік – начебто й небагато, але вони встигають і збирати навколо себе представників різних підприємств та організацій для термінових справ, і самі дають добровольців для Збройних сил.
Микола Гулак – командир Семенівської народної самооборони: «З 52-х мобілізованих з Семенівського району в боях на сході побували 24 чоловіки. Це тільки ті, про кого ми знаємо, бо є, наприклад, люди, котрі воюють у складі добровольчих батальйонів, і ми дізнаємося про їх участь у подіях на сході вже згодом. Крім того, багато хто приховує свою участь у бойових діях, наприклад, жаліючи своїх матерів – тому не повідомляють про це. Тож воїнів може бути й значно більше.»
Постійно збирають і допомогу для воїнів. Наприклад, фермери Семенівського району надали м’ясо для харчування солдатів. Якісні м’ясні консерви й виготовлялися на підприємстві на волонтерських засадах.
Сергій Деденко: «Керівники сільгосппідприємств надали м’ясо – хто свиню, хто бичка – і на Чайкинському комбінаті виготовили якісну тушонку. Це чисте м’ясо – думаю, такої тушонки ви в магазинах не знайдете – і передали туди – на схід.»
75 тисяч гривень зібрала семенівська громада на опалення спортивної школи. І зібрали кошти, й зварили систему опалення й батареї фахівці-добровольці.
«За зібрані кошти купили новий котел, і наші ж хлопці зібрали й зварили систему.» — каже Сергій Деденко.
Завжди, коли країні важко, люди шукають таке поле діяльності, де можна досягти помітного успіху – і тоді це підіймає загальний дух. Таким полем діяльності для молоді є фізкультура й спорт. Про успіхи семенівських юних спортсменів ми вже розповідали. Але як наслідок на стадіон у райцентрі припадає величезне навантаження. Тут тренуються дорослі команди, 5 вікових груп дітей, цього року тут приймали обласний етап турніру «Шкіряний м’яч» — команди з усіх районів області, і тут-таки проводяться шкільні уроки фізкультури. Знову ж таки утримують стадіон на громадських засадах, тому найближче завдання – зібрати кошти на штучне покриття для стадіону.
Юрій Сенько – голова Семенівського районного спортивного товариства «Колос»: «У Федерації футболу була свого часу така програма – придбання таких штучних газонів – і тому ми будемо дуже вдячні всім, хто включиться в спільну роботу й допоможе нам у цьому».
Зрештою, ще одна справа громади – встановлення національної символіки, яка так рясніє в цьому прикордонному з Росією районі.
Микола Гулак: «В цілому настрої змінюються на більш патріотичні.»
Сергій Деденко: «Підйом є: громадськість гуртується навколо різних суспільно-корисних проектів і навколо однієї ідеї – ідеї єдності, незалежності й добробуту України.»
Але прапори й плакати – це символ, який, як ми бачимо, відображає реальні справи.
За матеріалами Чернігівської обласної державної телерадіокомпанії
| 
-->
