Ось і дочекалися… Сипонуло з неба кусками подертими ватними… тихо падає, заспокійливо накриває холодні дахи, авто, чіпляється за розгалуження гілок, затримується на проводах… Знявся ворон, полетів, збираючи крилами білу вату, здригнувся в польоті від її пронизливо-лагідних доторків, швиденько спустився донизу, сів на кілок старої огорожі – злякався…
...
Читати далі »