 Проект Бюджету 2015 року двічі подавався до Верховної Ради, народні депутати нарікали на брак часу та неможливість розглянути його у короткий термін, зрештою, перед самим голосуванням депутати не знали, який саме текст вони ухвалюють. Так само приймалися і два інші важливі закони, які внесли значні зміни до державного фінансування освіти та науки:
- Закон "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" №76-VIII, який скасовує певні пільги або ж перекладає їх забезпечення на місцеві бюджети. Водночас деякі пропозиції не увійшли до кінцевого тексту Закону. Мова йде про скасування гарантії безоплатності повної середньої школи, зниження рівня оплати праці викладачів та вчителів, скасування гарантованого фінансування науки у національних та дослідницьких ВНЗ та ін.
- Закон "Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин" №79-VIII, який дещо змінює самі правила фінансування освіти, вводить поняття освітньої субвенції та субвенції на підготовку робітничих кадрів, а також остаточно дозволяє ВНЗ та науковим установам розміщувати кошти з власних надходжень на рахунках у державних банках.
Ще одним важливим для освіти Законом могли стати зміни до Податкового кодексу, однак Верховна рада та уряд відмовились від ідеї запровадження ПДВ на освітні послуги – кроку, який одразу підвищив би плату у приватних навчальних закладах усіх рівнів, а також для контрактників у державних вишах.
Щоб зрозуміти, яким чином у 2015 році буде фінансуватись та чи інша норма освітнього законодавства, потрібно враховувати №76-VIII, №79-VIII та Бюджет 2015 року. Особливу увагу варто звернути на Прикінцеві положення зміненого Бюджетного кодексу та Бюджету 2015 року, які дозволяють уряду виконувати чимало норм освітнього законодавства в обсязі, який дозволяють наявні кошти. Така практика обмеженого застосування неодноразово вводилась у кризові роки, однак щоразу Конституційний Суд визнавав такі дії неконституційними та знімав дію обмеження.
Закриття шкіл
Народні депутати скасували усі мораторії на закриття загальноосвітніх навчальних закладів, останній з яких приймали влітку 2014 року. Здебільшого це стосуватиметься сільських шкіл, адже тепер їх можна буде закрити рішенням місцевої влади без згоди загальних зборів територіальної громади чи референдуму, як було раніше. Також створення сільських шкіл тепер буде прив’язуватись до кількості учнів. Незмінною залишилась вимога наповнюваності – не менше 5 учнів у класі школи села та селища. Проте Закон "Про Бюджет на 2015 рік" дозволяє виконувати цю норму, як і норми про наповнюваність груп у дитячих садках, з огляду на наявні кошти.
Оплата праці
Закон 76-VIII скасовує поетапність запровадження надбавок та доплат за науковий ступінь та вчене звання, яка передбачалась прикінцевими положеннями Закону "Про вищу освіту", та фактично робить обов’язковою виплату надбавок за доктора філософії - доктора наук - старшого дослідника, доцента - професора одразу на рівні відповідно 15-20-25-33 відсотки від посадового окладу.
Водночас Бюджет на 2015 рік дозволив Кабміну виконувати будь-які норми Закону "Про вищу освіту" в тому обсязі, в якому є на це кошти. Такий самий припис про обмежене застосування розповсюдили і на норми про педагогічне навантаження учителів та вихователів.
Пенсія
Розмір пенсії наукових та науково-педагогічних працівників знижується з 80% до 60% від відповідного заробітку, який обраховується згідно з пенсійним законодавством. Зрештою норми про пенсійне забезпечення та соціальний захист наукових працівників та науково-педагогічних працівників виконуються в обсязі, який дозволяє Бюджет 2015 року. Те саме стосується пенсійного забезпечення педагогів професійно-технічних навчальних закладів, які мають 25 років безперервного педагогічного стажу.
Харчування учнів
Батьки будуть доплачувати більше за харчування дітей у дитячих садочках: не менше 60% у містах та не менше 40% у селах. Раніше ці показники складали не більше 50% та не більше 30% відповідно. Харчування учнів у школах перекладається на місцеві бюджети або ж, фактично, на батьків учнів. Харчування учнів у початковій школі та професійно-технічних навчальних закладах залишається безкоштовним лише для сиріт, дітей-інвалідів, дітей, позбавлених батьківської опіки, та дітей з малозабезпечених родин.
Пільговий проїзд
З 1 червня 2015 року гарантія безкоштовного проїзду для дошкільнят, учнів та вчителів у сільській місцевості зникає, натомість органи місцевої влади, якщо будуть кошти, можуть забезпечувати пільговий проїзд для учнів, студентів та педагогів до місця навчання. Урізання пільгового проїзду не поширюється на дітей-інвалідів, дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, учнів із малозабезпечених сімей та осіб, які їх супроводжують. Втім, кошти на пільговий проїзд залізницею для студентів та учнів ПТНЗ у Бюджеті закладені на рівні 2013 року – 38 млн грн.
Безоплатні підручники
Безплатне забезпечення підручниками у школі гарантується лише для сиріт, дітей-інвалідів, дітей, позбавлених батьківської опіки, та дітей з малозабезпечених родин.
Бюрократичний апарат
Міносвіти, як і решта центральних органів виконавчої влади, мусить звільнити 20 відсотків своїх працівників, а також вжити інших заходів економії: надання працівникам відпусток без збереження заробітної плати, встановлення для працівників режиму роботи на умовах неповного робочого часу, зменшення або скасування стимулюючих виплат, зменшення надбавок і доплат, які встановлені у граничних розмірах, перегляд укладених договорів на придбання товарів, робіт, послуг. Окрім того, обласні державні адміністрації та КМДА отримали припис оптимізувати мережу методичних кабінетів у галузі освіти та скоротити видатки на їх утримання.
Фінансова автономія
Передбачена Законом "Про вищу освіту" фінансова автономія вишів була підтверджена відповідними змінами до Бюджетного кодексу, куди внесли кільканадцять норм, які дозволяють вищим навчальним закладам та науковим установам розміщувати у державних банках надходження від основної діяльності, благодійні внески та гранти. Окрім цього, з’являється можливість розміщувати на депозитах тимчасово вільні бюджетні кошти, отримані за надання платних послуг. Для того, щоб ці норми могли бути втілені, потрібен відповідний порядок, затверджений урядом. Крім того, уряд визначить заходи контролю за використанням цих коштів.
Разом з тим, до Бюджетного кодексу не були внесені зміни, без яких приватні виші не можуть отримувати кошти Державного бюджету на підготовку кадрів, тобто державне замовлення, як передбачає Закон "Про вищу освіту".
Нові субвенції
Зміни до Бюджетного кодексу запровадили нові типи субвенції – на підготовку робітничих кадрів та освітню субвенцію. Освітня субвенція формується з метою фінансування шкіл та передається з Державного бюджету до обласних, районних бюджетів, бюджетів міст обласного значення (а також Києва) та бюджетів об’єднаних територіальних громад.
Субвенція на підготовку робітничих кадрів надається обласним бюджетам та Києву для фінансування державного замовлення саме на кваліфікованих робітників. Обидві субвенції можуть спрямовуватися на оптимізацію шкільної мережі.
Розподіл освітньої субвенції мусить відбуватись за формулою, яку розробить Мінфін та затвердить уряд. Формулу для субвенції на підготовку робітничих кадрів розробляє МОН. Перша повинна враховувати кількість учнів у школах різної місцевості, наповнюваність класів та коефіцієнти для різних типів шкіл. Друга - кількість учнів у ПТНЗ (зважаючи на пільговиків), теж із відповідною поправкою на різні місцевості. Обидва порядки мають бути затверджені до кінця січня 2015 року.
Власне, розробка формули в такий термін може виявитись проблематичною, адже на сьогоднішній день не існує актуальної інформації про згадані параметри. Іншою проблемою може стати відсутність будь-яких гарантійних норм, які визначали би не розподіл, а саме загальний обсяг субвенцій.
Обидві субвенції передбачатимуть 1% резерву, щоб протягом року перекривати закладені прорахунку. Якщо ж гроші до кінця року будуть використані не повністю, то залишок місцевий бюджет зможе використати в наступному році на оновлення матеріально-технічної бази шкіл та професійно-технічної навчальних закладів.
На 2015 рік Бюджет передбачає 43,7 млрд грн для освітньої субвенції та 5,8 млрд грн для субвенції на підготовку робітничих кадрів.
Перерозподіл видатків між бюджетами різного рівня
Починаючи з 2016 року фінансування початкової середньої освіти (а дошкільної освіти з 2015 року) не буде здійснюватись з бюджетів сіл, селищ та міст районного значення, натомість вони будуть віднесені на рівень вище - до районних бюджетів, бюджетів міст обласного значення та бюджетів об’єднаних територіальних громад.
Підготовка кваліфікованих робітників, окрім професійно-технічних навчальних закладів соціальної реабілітації, не буде фінансуватись безпосередньо з видатків Державного бюджету. Внаслідок змін до ст. 87-90 Бюджетного кодексу ця стаття фінансуватиметься з видатків обласних бюджетів та через відповідну субвенцію.
У свою чергу, з 2017 року підготовка молодших бакалаврів та бакалаврів у коледжах буде фінансуватись лише з районних бюджетів, бюджетів міст обласного значення (таких 178), бюджетів об’єднаних територіальних громад, а також обласних бюджетів.
З огляду на те, що субвенція на підготовку робітничих кадрів не охоплює підготовку молодших спеціалістів, з 2017 року тягар фінансування їхнього навчання, а також навчання молодших бакалаврів (за умови успішного ліцензування) та бакалаврів у коледжах, ляже на місцеві бюджети.
На 2015 рік у загальному фонді Міносвіти ще закладено 3,8 млрд грн на підготовку кадрів закладами І та ІІ рівнів акредитації.
Ще однією новацією з 2017 року стане можливість підготовки кадрів від молодших бакалаврів і до докторів наук за рахунок обласних бюджетів не лише у комунальних, але й у державних вишах.
Також зміни до Бюджетного кодексу передбачають, що уряд до кінця січня 2015 року мусить забезпечити передачу державних ПТНЗ та ВНЗ І і ІІ рівнів акредитації до комунальної власності з умовою заборони відчуджувати їхнє майно до прийняття Закону "Про професійну освіту", який той-таки уряд мусить подати до парламенту не пізніше 6 березня 2015 року. У свою чергу, Закон "Про державний бюджет України на 2015 рік" передає 65 училищ, 15 коледжів та 3 технікуми на фінансування з місцевих бюджетів.
Коротке резюме обсягу видатків
МОН
Видатки загального фонду Міносвіти зросли на 3% у порівнянні з 2014 роком, це без врахування двох згаданих вище субвенцій.
На 18 % збільшено фінансування досліджень - до 344,7 млн, окрім того, це на 102 млн більше, ніж передбачав проект Бюджету, поданий до Верховної Ради.
Також значно збільшені видатки на підготовку кадрів у ВНЗ І та ІІ рівнів акредитації – у 2015 році на це передбачено 3,8 млрд грн, що на 27% більше, ніж у 2014 році.
Видатки на поглиблену освіту в інтернатах з фізики та математики були передані на користь поглибленої військово-фізичної підготовки. Водночас переформатована стаття видатків на 64% менша, ніж у 2014 році, і становить 40,5 млн грн. Кошти, які передбачаються на Малу академію наук та позашкільну освіту, закладені під однією статтею, яка на 36% менша, ніж відповідні дві статті у 2014 році. У попередніх проектах видатки на МАН взагалі не закладались. Майже вдвічі знижується фінансування методичного та матеріально-технічного забезпечення діяльності навчальних закладів – до 125 млн грн. Водночас перший проект передбачав ще більші урізання - на 75%.
На 862 млн грн номінально зросли видатки на державне замовлення для ВНЗ ІІІ і ІV рівнів акредитації. Хоча в закладену суму включене фінансування ВНЗ, які у 2014 році отримували фінансування від Мінагрополітики та ДФС у розмірі 797 млн грн. Сукупний обсяг видатків на державне замовлення університетів, інститутів та академій, які у 2014 році підпорядковувались МОН, Мінагрополітики та ДФС, зріс на 65 млн грн.
Державне замовлення
Сукупні видатки на державне замовлення на підготовку кадрів чи підвищення кваліфікації збільшені на 10% і становлять 21,5 млрд грн (не враховуючи субвенції на підготовку робітничих кадрів).
Нагадаємо, що у попередніх проектах видатків на підготовку кадрів у ВНЗ І та ІІ рівнів акредитації майже не передбачалось. Натомість у прийнятому Бюджеті на 2015 рік відповідну статтю мають три міністерства - Міносвіти, Мінкультури та МОЗ. Саме лише МОН, як ми писали вище, витратить на на статтю на 820 млн грн більше, ніж у 2014 році. Окрім того, депутати збільшили обсяг державного замовлення на підготовку фахівців у ВНЗ ІІІ та ІV рівнів акредитації для силових відомств. Наприклад, більші обсяги передбачено для ВНЗ, які підпорядковані МВС (на 18% до 458 млн грн), Національній гвардії (на 138% до 199 млн грн), Прикордонній службі (на 36% до 157 млн), Міноборони (на 62% до 1,28 млрд грн). Дещо вибивається з цієї тенденції розмір видатків на підготовку кадрів для СБУ – зниження на 87% до 19,9 млн грн.
Наука
Загалом видатки на різноманітні дослідження, розробки, підготовку наукових кадрів та науковий супровід та забезпечення для різних відомств скоротилися на 8% до 4,8 млрд грн. Нагадаємо, що у поданому проекті скорочення планувались на рівні 16%.
На 191 млн грн планується зменшити фінансування НАН. Фінансування п’яти галузевих академій наук разом знизилось на 241 млн грн. Нагадаємо, що поданий проект передбачав скорочення на 0,51 млрд грн.
Втрати очікують Національну академію аграрних наук (на 18% до 358 млн грн), Національну академію педагогічних наук (на 27% до 113 млн грн), Національну академію медичних наук (на 9% до 1,2 млрд грн). Натомість фінансування Національної академії мистецтв залишиться на рівні 2014 року – 17 млн грн. Фінансування Національної академії правових наук скоротиться, проте не так сильно, як передбачалось у поданому проекті – на 19%, до 26 млн грн. Видатки Міносвіти на дослідження зросли на 18%, майже незмінним залишився рядок фінансування науки для КНУ ім. Тараса Шевченка – збільшення на 2% до 65 млн грн.
Єгор Стадний, аналітик Центру дослідження суспільства. Оригінал статті див. занаступним посиланням.
|
-->
