Ми продовжуємо публікації в рубриці "А знаете ли Вы?". У нашому світі досить багато цікафих фактів та речей, про які просто цікаво прочитати або корисно знати. Цього разу ми пропонуємо Вам підбірку, до якої увійшли такі факти:
- дзеркало - середньовічний винахід людства
- чому на пожежному щитку відро конусоподібне?
- десять випадкових винаходів людства
Дзеркало - середньовічний винахід людства
 Найдавнішим дзеркалам , які відомі людству приблизно 7 тисяч років. Перш ніж став відомий винахід дзеркала в сучасному розумінні , для виготовлення якого використовувалося дзеркальне скло , для виготовлення дзеркал використовували камінь і різні метали , у тому числі золото , срібло , бронзу , олово , мідь , гірський кришталь .
На думку археологів , найпершими дзеркалами можна назвати поліровані шматки обсидіану , які були виявлені на території Туреччини. Їх вік близько 7500 років. Але жодне дзеркало епохи Античності не дозволяло побачити себе ззаду або відрізняти колірні відтінки.
Винахід справжнього дзеркала відноситься до 1279 . У цей час францисканець Джон Пекам описав , як можна виготовити дзеркало - покрити звичайне скло тонким шаром свинцю.
Вперше виробляти дзеркала почали у Венеції. У ті часи вони виконувалися за складною технологією , при цьому дзеркала виходили каламутними , але все одно вони відображали більше світла , ніж поглинали . У 1773 році в Нюрнберзі був створений цех дзеркальників . Після цього виготовлення дзеркал стало важливою галуззю в числі європейських ремесел.
Тільки в 1835 технологія виробництво дзеркал удосконалилося завдяки німецькому професору Юстусу фон Лібіху . Він виявив , що із застосуванням срібла є можливість отримувати дзеркала , які відрізняються більшою ясністю і виблискують .
До 18 століття дзеркала були у великій ціні , вважалися предметом розкоші. За Людовіка XIV , який був зациклений на дзеркалах , фірма "Сан- Гобен " розкрила секрет венеціанського виробництва . Це призвело до різкого падіння цін на дзеркала. Вони почали з'являтися на стінах приватних будинків , в рамах для картин. У 18 столітті вже більше половини парижан були власниками дзеркал. Крім того , пані почали підвішувати маленькі дзеркальця на ланцюжок за пояс.
Чому на пожежному щитку відро конусоподібне?
Звичай робити пожежні відра конічними пішов з флоту. Під час пожежі треба швидко опустити відро прив'язане до кінця канату за борт і набрати води. Якщо дно у відра буде плоским воно не відразу потоне. Згадайте як іноді важко набрати води з глибокої криниці. Воно вперто не хоче тонути. З конічним дном цього не відбувається.
«Таке відро не можна поставити на землю, щоб відпочити. А значить, робота не зупиниться ні на секунду ». Можливо, і в цих поясненнях є частка істини.
Десять випадкових винаходів людства
 Швейцарські вчені випадково отримали « неможливий » матеріал , над створенням якого починаючи ще з 1908 року билися вечені всіх країн. Завдяки простій забудькуватості швейцарці отримали у своїй лабораторії аморфний карбонат магнію - різновид , який в природі зустрічається вкрай рідко.
В останній день робочого тижня швейцарські вчені розійшлися по домівках , випадково залишивши робочий матеріал в реакційній камері , де він і пролежав усі вихідні. Коли вчені повернулися в лабораторію , вони побачили , що на місці забутого матеріалу сформувався жорсткий сухий гель. Швейцарці жваво взялися за роботу і через рік завершили основні дослідження . Матеріал може використовуватися в різних областях людської діяльності: у виробництві ліків , електроніки або , наприклад , у ліквідації токсичних відходів.
 Віагра
Засіб для боротьби з еректильною дисфункцією було отримано зовсім випадково британськими вченими. Вони розробляли ліки для людей , які страждали від серцевих захворювань. Новий препарат повинен був сприяти надходженню крові до верху людського організму , до серцевого м'яза . Однак після застосування ліків кров стала надходити зовсім у зворотний бік - вниз. Це і призвело до створення рятівного для ряду чоловіків кошти.
 Пеніцілін
Біолог сер Олесандро Флемінг довгий час займався дослідженням бактерій стафілокока . Флемінг був розсіяний , і одного разу це йому допомогло. Повернувшись з відпустки , він зауважив , що цвіль покрила одну з скляних чашок для культивування. Через деякий час біолог побачив , що заражені пліснявою зразки перестали розвиватися. Чи не покладаючи на таке відкриття великих надій , Флемінг все ж провів дослідження і опублікував результати. Але помічені його роботи були тільки в 1945 році , коли інші вчені , взявши його дослідження за основу , провели нові досліди і добилися можливості виробництва пеніциліну в промислових масштабах.
Електрокардіостимулятор
Вілсон Грейтбатч , американський інженер , хотів створити пристрій, що дозволяє фіксувати аритмичне серцебиття . Але коли Грейтбатч випадково вставив у свій апарат резистор не того типу , по ланцюгу пройшов імпульс. Після деякої паузи по ланцюгу пройшов другий імпульс , потім третій. Все це нагадало американцеві серцебиття , і він спішно почав роботу над імплантуючим електрокардіостимулятором , для якого згодом придумав ще й літієву батарею живлення .
Застібка -липучка
Повернувшись додому після прогулянки з собакою , швейцарець Джорж де Местраль виявив , що його пальто і шерсть домашнього вихованця покриті реп'яхами . Швейцарець був винахідником , тому жваво зацікавився ситуацією, що склалася і став розглядати реп'ях під мікроскопом. Джорж де Местраль побачив , що рослина чіпляється за рахунок своїх малесеньких гачків . Подгледівши ідею у матінки -природи , винахідник зробив дві стрічки , які при зіткненні чіплялися одна за одну.
Чайний пакетик
Американець Томас Салліван був постачальником чаю. У 1904 році він відправив партію чаю не в жерстяних банках , як це зазвичай робилося , а в шовкових мішечках . Покупці не зрозуміли , що мішечки були обрані Салліваном просто як предмет зберігання чаю , і стали заварювати напій прямо в них. Такий спосіб приготування чаю відразу ж був визнаний дуже зручним і , поступово модифікуючись , став набирати популярність.
Мікрохвильова піч
Апарат для швидкого розігріву їжі був придуманий в 1945 році американським інженером Персі Спенсером завдяки чистій випадковості. Персі працював над створенням приладів , які б генерували мікрохвильові радіосигнали. Одного разу , стоячи біля працюючого магнетрона, Спенсер виявив, що шоколадка, що знаходилася в його кишені, розтанула. Інженер швидко зметикував, що подібний інцидент можна направити в потрібне русло, і провів досліди, які призвели до створення першої мікрохвильової печі.
Картопляні чіпси
Цікава випадковість допомогла народитися на світ картопляним чіпсам . У 1853 році в одному з містечок штату Нью - Йорк весь персонал ресторану стояв на вухах через одного особливо прискіпливого відвідувача. Залізничний магнат Корнеліус Вандербільт знову і знову відмовлявся від принесеної йому картоплі фрі , кажучи , що картопля в блюді надто волога і товсто нарізана . Коли чергова порція була відкинута, кухар Джордж Крам вийшов з себе і вирішив помститися клієнту . Крам навмисно тонко нарізав скибочки картоплі та обсмажив їх в олії до абсолютно сухого стану . Дивно, але примхливий Вандербільт захопився цією стравою . Картопляні чіпси тут же стали головними в меню , а потім завоювали світову популярність .
Скло яке не б'ється
У 1903 році французький учений Едуард Бенедиктус впустив собі на ногу порожню склянну колбу. На подив вченого, колба не розбилася, а тільки покрилася дрібними тріщинами. Бенедиктус вирішив з'ясувати, як таке могло статися , і прийшов до висновку , що причиною став розчин коллодію, який був у пробірці до того, як учений її впустив . Цей розчин випарувався , залишивши на стінках посудини тонкий шар , який і не дозволив осколкам скла розлетітися . Впровадження відкриття в автомобільну промисловість відбулося тільки після Першої світової війни.
Вулканізована гума
Прабатьком гуми можна вважати самого Колумба. Саме він в 1496 році привіз з Америки гумові кульки , яким довго не знаходили практичного застосування. Виною тому було те , що каучук швидко гнив , погано пах , а при підвищенні температури ставав липким. Застосування гумі знайшлося тільки в 1839 році завдяки необережності вченого Чарльза Гудіра . Проводячи досліди у своїй лабораторії , Чарльз змішував каучук із сіркою і випадково впустив цю суміш на гарячу піч. Результатом цієї необережності стала гума , яка оточує нас сьогодні у вигляді таких предметів , як автомобільні покришки , калоші , м'ячі.
Мішок для сміття
Дивно , але мішками для сміття стали користуватися тільки в 1950 році. До інженера українського походження Гаррі Василюка звернувся за допомогою муніципалітет з проханням вирішити проблему випадання сміття при завантаженні з контейнерів в машину . Спочатку Василюк розмірковував над приладом , який би працював як пилосос і засмоктував сміття в машину . Несподівано він згадав жартівливі слова свого приятеля про те , що добре б мати сумку для сміття. Тут Василюк загорівся ідеєю про одноразові сумки , які він запропонував робити з поліетилену . Пакети швидко увійшли в ужиток .
| 
-->
