У повсякденному житті ми часто чуємо фразу: "Після дощику в четвер". Для більшості з нас це є формулою неможливого. А звідки ж пішла ця фраза і що вона насправді позначає? Пропонуємо вам, шановні читачі, одну з версій походження цього "крилатого вислову".
Фраза «після дощику в четвер» починає свої витоки в стародавній Русі. Наші давні предки дуже шанували богів, яких було досить багато і кожен з них, як вважали люди, допомагав у чомусь. Без звернення до небожителів не робилася жодна справа. Але особливу повагу отримав головний бог Перун, який вважався богом грому (дощу) і війни. Перун особливо шанувався у часи воєн і різних небезпек. Про цього бога згадували і в часи посухи. Адже суха погода без дощу обіцяла неврожай і страшний голод. Предки свято вірили, що Перун може дати дощ, якщо його добре попросити про це. У головного слов'янського бога був навіть свій день, коли прохання приносили максимальний ефект. Це четвер.
А так як ці благання часто залишалися марними, то приказка «Після дощика в четвер» стала застосовуватися до всього незбутнього, що невідомо коли виповниться...
Цікавий ще й той факт, що цей день тижня вважався особливим і в інших країнах Європи: у римлян четвер був також присвячений латинської Перуну - Юпітеру; слід цього зберігся донині у французькому слові «жёді» - четвер - від латинського «Іовіс діес» - день Юпітера, і в німецькому - «доннерстаг» - «день грому»).
| 
-->
