Радониця
За давньою традицією на провідну неділю Православна церква згадує пам’ять померлих.
Православна Церква, як любляча Матір, піклується про своїх дітей, - не тільки про живих, але й про спочилих. Бо в Бога всі живі. Ми молимося за живих – наших рідних, близьких, знайомих. Але і вони самі можуть молитися за себе. А от померлі – ні, тому, якщо важливою є молитва за живих, то тим важливішою та угоднішою Богові є молитва за померлих, яка може полегшити і навіть змінити участь тих, хто упокоївся з вірою у вічне життя і з надією на Боже милосердя.
Тому Православна Церква встановила особливі дні поминання померлих, в які посилено моляться за прощення та відпущення гріхів спочилих православних християн. Церква просить, щоб ті, в кого є хоча б маленька надія на спасіння, з безмірної милості Божої були помилувані та прийняті для вічного блаженства в Царство Небесне.
Одним із таких періодів є Фомина неділя, яка відзначається через тиждень після Великодня.
Цей звичай – добрий і духовно корисний, але тільки якщо поминання супроводжується молитвою, а не стає приводом до розваг чи пиятики. Перетворювати святу справу молитви за померлих на відпочинок на лоні природи з багатою трапезою і горілкою – справа не тільки не угодна Богові, але й гріховна.
Поминання спочилих і для нас має велике значення у справі спасіння. Звершуючи поминальні молитви, ми виконуємо заповідь любові до ближнього, а своєю милостинею заслуговуємо милість у Господа до себе, бо сказано: «Блаженні милостиві, бо вони помилувані будуть».
Нехай Всемилостивий Бог упокоїть душі спочилих православних християн та оселить їх в оселях праведних, а нас спасе і помилує!
|
-->
