Коротка історія
Святкування Пасхи завершується не менш світлим і великим святом Святої П’ятдесятниці. На ряду з Христовим Різдвом і Воскресінням це свято належить до найбільших у церковному році. Зіслання Св. Духа це - наче вінець і печать у справі спасіння людського роду, що його довершив Божий Син. В дні св. П’ятдесятниці сам Св. Дух помазує апостолів на проповідь Христового Благовістя. Сталося це в кімнаті, де перебували апостоли в цей час, - з'явились їм розділені язики і спочили на кожному з апостолів, і сповнилися всі Духа Святого, і почали говорити іншими мовами, як Дух Святий давав їм провіщати (Діян.2:3-4). Відбулася ця подія для того, щоб ім'я Боже і божественне вчення Христа Спасителя проповідувалося далеко за межами Єрусалиму, втому числі і не теренах сучасної України апостолом Андрієм, як відомо. В дні Зісланням св. Духа створюється і починає діяти Христова Церква. Св. Дух її провадить, просвічує, освячує і зберігає на дорозі правди.
СТАРОЗАВІТНЯ П’ЯТДЕСЯТНИЦЯ
Євреї у давнину щорічно святкували три великі празники: Пасхи, П’ятдесятниці і празник Кучок. Свою назву свято отримало від того, що це був 50-тий день після празника Пасхи, а також 50-тий день від початку жнив. Первісно 50-ця це було свято жнив і подяки. Того дня за приписом закону приходили до Єрусалиму великі маси євреїв з усюди, навіть з далеких країв, щоб подякувати Богові за земні плоди та принести у храмі свою жертву. В пізніших часах до празника 50-ці, як свята жнив, долучився ще й історичний мотив: річниця надання Божого Закону на горі Синай 50-го дня після виходу з Єгипту.
ХРИСТИЯНСЬКА П’ЯТДЕСЯТНИЦЯ
 Апостоли й перші християни як празник Пасхи, так і 50-ці перейняли від Старого Завіту й зберегли його назву, бо і для них це був 50-ий день після Пасхи, але надали йому цілком іншого змісту і значення. Головний мотив святкування 50-ці для новозавітньої Церкви - це подія сходження Св. Духа на апостолів. Звідси й інші назви свята - День Зіслання Св. Духа або День Св. Тройці.
Напередодні Святої Тройці встановлена Церквою друга Вселенська поминальна батьківська субота, яку зазвичай називають Троїцькою. В цей день Церква закликає нас звершувати поминання всіх від віку померлих благочестивих праотців, отців, братів і сестер наших як знак того, що животворча сила Пресвятого Духа благодатно і спасительно простягається на тих, хто живе, і тих, які вже померли. Зі стародавніх часів наші православні співвітчизники шанували поминальну суботу і приходили до храму, щоб звершити молитву за померлих родичів: "Упокой, Господи, рабів Твоїх, раніше спочилих отців і братів наших, та інших наших родичів за плоттю, і всіх у своїй вірі, за яких і пам'ять творимо нині".
В понеділок після 50-ці святкує Церква день Св. Духа.Тобто, неділя - День Св. П’ятдесятниці - згадується сама подія зіслання Св. Духа на апостолів, а понеділок призначений для віддання особливої шани Св. Духові, як третій Божій Особі.
На особливу увагу заслуговує вечірня понеділка, яка звичайно правиться не в неділю ввечері, а по Святій Літургії біля полудня в сам день 50-ці. Поєднання вечірні з Літургією пояснюється тим, щоб усі присутні на Літургії могли взяти участь у колінопреклонних молитвах. Ця вечірня відмінна тим, що крім інших молитов має три довші глибокого змісту молитви, що їх склав св. Василій Великий (+ 379).
|
-->
