 Чого вартий певний проміжок часу в історії? Десятиріччя, століття – цілі епохи? На щось вистачає одного єдиного абзацу підручника історії, на інше відводиться цілий параграф або тема. Людині може забракнути віку, щоб побачити розв’язку певної події. Більше того, не один мільйон людських життів були загублені у вирі подій протягом існування нашого світу. Яка ціна у порівнянні з великими справами планети чиєїсь окремої долі?
Сьогодні наша держава святкує двадцятип’ятиріччя своєї незалежності. Двадцять п’ять років, сповнених різноманітних подій: злетів, падінь, великих і малих здобутків, втрат, сподівань та надій. Хтось із нас не був очевидцем проголошення незалежності, комусь не вдалось дожити до сьогоднішньої річниці. Але всіх нас єднає одне – ми є свідками результату багатовікової боротьби нашого народу за свободу, боротьби за власну честь і гідність.
Червоною ниткою крізь віки тягнеться прагнення українців позбутися неволі. Татаро-монголи та турки, Річ Посполита та Московія – криваві ріки нещадної боротьби вкривають білі сторінки підручників. Усі ми є, були і будемо нащадками славетних пращурів, котрі віддали свої життя в ім’я великої мети – свободи рідної землі, становлення незалежності нашої держави.
Для однієї людини двадцять п’ять років – півжиття або третина, для когось – більше, ніж було дано. Але для нашої держави – це чверть кроку в майбутнє, сповнене наших світлих мрій, твердої упевненості в своїх бажаннях, чітких орієнтирів попереду.
Ми, українці – славетна нація зі своєю давньою історією, яка була сповнена великими постатями, ідеями та звершеннями. Ми тримаємо в своїх руках бойові стяги наших предків – свідків княжої мудрості та козацької звитяги. Ми зможемо гідно їх пронести в майбутнє, крізь роки своїх життів, не посоромивши ту пам'ять, яка доходить до нас крізь далекі віки.
Двадцять п’ять – це тільки початок, але уже нашої історії.
Слава Україні!
Олександр Похилець, м. Семенівка
|
-->
