 Життєва дорога у кожної людини дуже непередбачувана: то зустрічаються великі злети, то стрімкі падіння. І найстрашніше – коли в двері стукає біда... І самотужки подолати це неможливо... Ось тут і проявляється сила громади, яка не стала осторонь і долучилася до вирішення проблеми.
Клименку Максиму зараз 6 рочків. З лейкозом хлопчик зіткнувся ще у 2015 році. Лікування було розпочато у Полтаві, але вже після першого протоколу через відсутність коштів мама забрала сина з лікарні і приїхала в село Машеве. Максим 1 вересня прийшов до школи. Це був енергійний, веселий хлопчик, але вже у січні, цього року, Максиму стало дуже зле. У Чернігівській лікарні йому підтвердили діагноз: гострий лімфобластний лейкоз. Максим став неспокійним, дратівливим, перестав захоплюватися іграми чи іграшками, ніхто не чув його сміху.
Лікування цієї хвороби дуже дороге, а тому учнівське самоврядування Машівської школи звернулося за допомогою до волонтерського центру «Небайдужі серця», що при координаційній Раді старшокласників Семенівщини. Звісно, волонтерський центр підтримав звернення учнівського самоврядування, оголосивши районну акцію «Не залишимось байдужими», суть якої - не залишитись осторонь до біди маленького Максима.
Завжди приємно усвідомлювати, що ти комусь можеш подарувати свою увагу і доброту, принести шматочок сонця і промінчик надії, що і зробили учні та педагоги шкіл району, відгукнувшись на районну акцію фінансовою підтримкою. За що учнівський орган самоврядування Машівської ЗОШ І–ІІІ ст. (координатор Н.Лантух) та волонтерський центр «Небайдужі серця» координаційної Ради старшокласників Семенівщини на чолі з її координатором К.Насалевець висловлюють слова подяки всім небайдужим до долі хлопчика.
28.03.2017р. фахівцем із соціальної служби Машівської сільської ради Н.Козік зібрані кошти від районної акції були передані на лікування Максиму Клименко до Чернігівського дитячого педіатричного відділення (лікарю-гематологу Павленко Є.М.).
Уже у середині квітня, зазвичай сумний і суворий, Максим перетворився на справді активного та веселого хлопчика! Він змінив екран телевізора на живе спілкування та ігри, оскільки лікарі дозволили хлопчику часткове перебування на свіжому повітрі.
Ось так ми всі разом допомогли Максимчику порадіти весняному сонечку та свіжому повітрю.
Тож побажаємо нашому хлопчику швидкого одужання, Божого благословення, Ангелів охоронців, добрих і благородних людей на його довгому життєвому шляху, а всім, хто не залишився осторонь біди Максима, – здоров’я міцного та щасливої долі, адже кожен милосердний вчинок – це щабель сходів, що ведуть до небес.
За матеріалами
відділу освіти Семенівської РДА
| 
-->
