Час спливає неймовірно швидко: не озираючись назад, не чекаючи майбутнього, живіть сьогодні.
Травень розлився мінорами вальсу
В вени неонових стомлених вулиць,
Згас в горизонті останнім багрянцем... -
При́йдешній день залишився в минулому.
Небо торує зважнілими хмарами
Просвіт в найменші стежинки вчорашнього;
На мої плечі схиляється завтра, -
За півчашки кави воно стане справжнім,
Наступить на ноги, стікатиме з пальців
Боси́ми слідами на кафелі в ванній, -
Із травнем проллється мінорами вальсу,
І станеться вперше, неначе востаннє.
&
...
Читати далі »