Мовна норма: від «моксель» до «расії»
(філологічна розвідка)
Пам’ятаєте Франкове: «Я русин єсьм»? Сучасні «патріоти», скоріше вишиватніки, що не знають історії, означать —— сепаратист, бо каже, що він «росіянин»!!!
Усім відомо, що наша праотчина звалася Руссю – і навіть зовсім не «КИЇВСЬКОЮ». Термін «Київська Русь» був створений штучно Петром І, щоби різнити Київську (українську, «малоросійську») Русь від неіснуючої Московської, яка є «спадкоємицею Русі». Тоді ж виникає термін «Росія»; навіть нетямущий бачить певну аналогію Русь – Росія. У той час, коли українці не користувалися своєю історією, — московити її елементарно крали: аби стати в одне коло з найрозвиненішими державами того часу; тоді, коли було створено владну вертикаль, треба було «наростити» трохи історії. Масква не має ніякого відношення до Русі, і це може з’ясувати будь-хто, глянувши на карти того періоду. Натомість одна з гіпотез походження назви «Русь» — від річки Рось. Усі терміни, «прикріплені» до топонімів, марковані суфіксами – ІЯН, — АН, — ЯН, — КА та ін.: тому й звали нас рОсіянами (із наголосом на перший склад), русинами, жінок кликали русками.
Зрештою, уперше до нас так (із звертанням «рОсіяни») звертався Йов Борецький у своїй «Протестації». Натомість 1721 масква проголошена «Російською імперією», думаю, історично краще би підходила назва «Російська орда», позаяк сучасна Російська (принаймні фактично) імперія є спадкоємицею не Русі, а Золотої Орди. «Москва» (цей термін також пов’язують із назвою річки) дослівно перекладається як «смердючий», «гнилий».
На жаль, слухаючи телебачення, читаючи книги, дізнаємося про «Ярослава – первого князя русского», «Владимира – хрестителя России». По-перше, у «Повісті минулих літ»(1113) написано: «Се повість минулих літ, звідки пішла і єсть русЬка земля»… От вам, сила м’якого знаку!!! По-друге, коли хрестили Русь, не те, що про Росію — про Москву згадки не було (уперше топонім «Москва» трапляється 1147 р., хрещення відбулося ж 988 р.).
Українці, шануймося й читаймо!!
Левченко Ілля
|
-->
