Вся життєдіяльність нашого краю, так як і будь-якого іншого складається з двох великих частин – економічної і соціальної складової. Економічна складова заробляє, соціальна витрачає. Ці дві складові тісно пов’язані та впливають одна на одну. Однією з найважливіших соціальних проблем району, яку відчувають всі представники соціальної сфери – це несвоєчасна виплата заробітної плати бюджетникам. Частину коштів для бюджетників ми заробляємо самі, але левову частку нам надає держава. При цьому ця сума залежить від кількості населення або, наприклад, дітей в районі. Якщо вас мало – у вас нічого не буде, ні медицини, ні освіти. Дуже «гарна» формула придумана державою, чи не так. І прислухатись до фінансистів регіону столиці ніколи. В них є більш серйозні справи. А натомість страждають люди. Розрекламована фінансова децентралізація можливо і наповнила якісь місцеві бюджети, але не Семенівщини.
Отже, наша задача – по-максимуму залишити кошти Семнівського бюджету в районі. Як це зробити? Районний бюджет складається з двох великих статей видатків, заробітної плати і енергоносіїв. Переведення котелень бюджетної сфери на місцеве паливо дасть нам декілька переваг. По-перше, ми відходимо від використання чужого коштовного палива; по-друге – ми залишаємо кошти бюджету в районі. На питання, що краще: купувати свої дрова, торфобрикет і давати роботу нашім людям чи віддавати кошти російському «Газпрому» - відповідь очевидна. За останні півтора року ми повністю відмовились від використання газу як палива в медичній галузі та майже повністю в галузі культури, а в освітній у нас залишилось лише 2 об’єкти.
Ще однією потужною статтею витрачання районного бюджету є закупівля тепла, яке ми купуємо в ПАТ «Облтеплокомуненерго» для обігріву об’єктів соціальної сфери. Щороку район сплачує за тепло близько 4-х мільйонів гривень. Наразі ми ведемо перемовини з потенційними інвесторами щодо надання послуг з теплопостачання за обов’язкової умови використання альтернативного місцевого палива. Реалізація цих заходів дасть змогу залишити в районі більше 4 мільйонів. Ці кошти повинні впасти на рахунки торфобрикетного заводу та лісгоспів, а також це податки та інші платежі до місцевих бюджетів. Розумно? Звичайно так.
Останніми роками для залучення коштів в район ззовні проводилась певна робота з реалізації проектів, передусім всім відомі проекти по освоєнню родовищ глини. Але всі вони зазнавали невдачі, як не парадоксально, але через участь у них держави і відповідно наявності корупційної складової. Простіше кажучи за прийняття позитивного рішення щодо фінансування чиновники вимагали відкати та хабарі.
Ми вирішили відійти від цієї схеми і почати прямий діалог з потенційними інвесторами. Що ми робимо – перекладаємо на іноземні мови рекламні пропозиції з характеристиками Семенівщини та відправляємо їх до потужних інвестиційних компаній світу. Для налагодження виробництв у легкій, деревообробній промисловості та в сільському господарстві ресурсів у нас достатньо.
В соціальній сфері теж є свої проблеми. Ще з економічної теорії відомо, що соціальна сфера це надбудова над економічною складовою. За відсутності потужної економіки ми намагаємось утримати соціальну сферу, передусім школи, в тих показниках, що існували раніше. І наш дефіцит коштів для зарплат бюджетникам – частково наслідок саме цього бажання. Але іншого шляху я не бачу – за цією проблемою стоять робочі місця та людські долі.
Якщо в освіті основна проблема - це оптимізація навчальних закладів, то в медицині ми стикаємось з величезною кадровою проблемою. Відсутність лікарів певних спеціальностей створюють багато проблем для населення, люди вимушені їхати в інші лікарні. Для вирішення цієї проблеми необхідно запропонувати медикам такі умови, які їм не запропонують інші, тоді вони поїдуть працювати в Семенівку.
В минулому році районною радою була затверджена, розроблена мною програма забезпечення житлом лікарів. Ми плануємо надавати спеціалістам службові квартири з ремонтом з правом їх приватизації через 10 років. Одна квартира у нас вже відремонтована і буде найближчим часом передана завідуючому 17 відділенням Чернігівської обласної психіатричної лікарні, оскільки однією з умов збереження в районі відділення було забезпечення житлом лікаря. Ми вирішили цю проблему, яка існувала протягом останніх семи років. Районною радою 15 жовтня цього року було прийнято до комунальної власності району ще одну двокімнатну квартиру в п’ятиповерхівці. Плануємо після її капітального ремонту ( оскільки там останніх років 20 ніхто не жив і стан її жахливий) передати окулісту. У нас є попередня домовленість з лікарем з сусіднього району, який погоджується переїхати працювати до Семенівки за умови надання належного житла.
Взагалі в сфері нерухомості у нас неоране поле, нарешті міська влада починає процедури узаконення безхазяйних квартир, за рахунок яких ми зможемо закрити питання з житлом в медицині і не тільки.
Окремим ресурсом, яким ми користувалися останні роки були кошти наших сільських громад. В цьому році ми залучали кошти сільських рад Жадова, Погорілець, Миколаївки та Карпович для фінансування галузей освіти, медицини, та соціальної сфери за що хочу висловити окрему подяку головам сільських рад Помазку С.П., Василенку В.В., Балуті С.М. та Горовій Л.М. Але більшість сільських бюджетів не мають тих коштів, що були в минулих роках, наразі районний бюджет підтримує деяки територіальні громади коштами району, оскільки в них немає навіть чим платити зарплати працівникам сільрад. Хоча є і виключення. Деки сільські ради примудряються платити своїм працівникам додаткові необов’язкові надбавки до заробітних плат. Якщо не брати місто (де бюджет не можна порівнювати з сільськими) безумовним лідером з цих виплат є Тимоновичи, також значні кошти на ці видатки виділено в Хотіївці, Машево та Миколавці. В той час, коли В Жадові купуються нові твердопаливні котли для школи та будуються бетонні паркани в центрі села, в Тимоновичах в цей час виплачуються стимулюючи надбавки до зарплат працівникам сільради. Хіба сільським громадам не потрібні кошти на розвиток інфраструктури? Вважаю, ці ресурси можна використати більш раціонально. Сільським головам треба звернути увагу на цю проблему.
Багато проектів в цьому році було здійснено за рахунок коштів спонсорів. За нашими підрахунками майже півмільйона було акумульовано всіма галузями бюджетної сфери. Так, в Жадово, монтаж нової твердопаливної котельні в школі був здійснений за кошти, які виділили місцеві сільськогосподарські підприємства, а це маже 100 тис. грн. Наразі закінчується капітальний ремонт приміщення ФАПу в Іванівці, де місцеві фермери та підприємці району вклали в ремонт навіть більше 100 тисяч. Я вже не кажу про асфальт, який покладений в цьому році на дорогах Семенівщини. Придбаний від був в тому числі і за кошти сільського господарства. Взагалі, багато проблем району нам вдається вирішувати, спираючись на могутні плечі керівників сільськогосподарських підприємств, за що їм велика вдячність. Наявність спонсорських ресурсів, дуже важливе джерело для району і робота з меценатами та спонсорами є одним з наших пріоритетів.
Всі проблеми району за півтора роки вирішити неможливо, а враховуючи реформи уряду, які неоднозначно сприймаються, виникають нові (як то фінансування дошкільної освіти). Для їх вирішення всім нам необхідно прикласти максимум зусиль та здорового глузду.
У нашій роботі розставлені акценти, яким ми приділяємо значну увагу, час і всі наші ресурси.
Це стратегічні направлення, їх не багато, але які ми вже впроваджуємо в життя. Це конкретні кроки без ідеологічної шелухи і зовнішньої показухи.
|
-->
