Жовтий лист, кружляючи в повітрі, під музику осіннього вітру спустився на землю. Чарівна природа волинського краю навіяла мені щемливо-радісні й разом із тим незабутньо-сумні спогади про літа, які пролинули, як дивний сон і залишили в душі те, що ніколи не забувається. Як кадри кінофільму, вони з'являються переді мною знову і знову...
Дитинство. Незабутнє й неповторне. Біла селянська хата, а біля неї різнобарвні чорнобривці й розкішні жоржини - квіти осені. Матуся, ненечка м
...
Читати далі »