 Місяць тому користувачі мережі ВКонтакті могли ознайомитися з основними моментами дискусії на предмет збереження на території району рідкісних видів флори (тут посилання).
Я виніс всі ці документи для обговорення на широкий загал, оскільки у вузькому колі землекористувач ділянок, які плануємо заповідувати, Семенівський держлісгосп навідріз відмовився від конструктивного обговорення. Загальний зміст усної заяви представника, інспектора з охорони лісу, озвученої в присутності Кравцова О.В. і Гузоватого С.М., зводиться до наступних положень (передано зміст слів, але цитата неточна):
1. Ніяких нових заповідників створювати не будемо. Жодного квадрату. Шукайте заповідники у болотах і в річках (у крайньому разі на території агролісгоспу).
2. Скажіть, де в нашому лісі ростуть червонокнижні рослини (ще краще покажіть). Ми на тих відділах їх літом чіпати не будемо, а зимою ліс вирубаємо. Від того рослинам тільки краще буде, бо їм сонце підігріє.
Це було сказано вже після того, як я висловив думку, що лісгоспівці просто ще не ознайомилися з нашими обґрунтуваннями, і не знають, які скарби там ростуть, і запропонував надіслати відповідні документи.
За тривалим обдумуванням і консультаціями зі знайомими екологами було вирішено, що повторні зустрічі за такої позиції проводити недоречно, і що краще не вказувати конкретні місця зростання рослин (із досвіду, у тому числі й нашого, виявляється, що такі вказівки лише прискорюють вирубки). Натомість я вирішив провести щось на кшталт громадського обговорення, де учасниками були би я з Іллею, провідні українські ботаніки й екологи, лісгосп, громадськість району. Я вважав, що це повинно привести до вироблення більш конструктивного рішення. За обговорювані документи взяв наші обґрунтування (на них є посилання у згадуваній статті) і відповідь лісгоспу, яку я прокоментував у місцях, що здалися нелогічними.
Як усім читачам уже відомо, ніякої письмової реакції від лісгоспу ми не дочекалися. Запрошені екологи (зважаючи на відсутність коментарів лісгоспівців та зі свого сумного досвіду спілкування з лісівниками по всій Україні) гостро покритикували Семенівський держлісгосп. Дуже пасивно, на жаль, відреагували звичайні жителі району, які, здавалося би, мають бути найбільш зацікавленими у збереженні своєї природи.
Наш випадок під контролем у НЕЦУ. Вони прораховують наступні кроки, які можна здійснити. Щодо нас, то з понеділка ми у Вінниці на захисті нашого проекту на Всеукраїнській олімпіаді з екології, де також спілкуватимемося з науковцями-екологами. Побажайте успіху!
Думаємо також, щоби подати матеріали до обласних і національних засобів масової інформації. Вважаємо, що чим більше народу дізнається про наші зелені скарби, тим швидше буде ухвалене позитивне рішення щодо їх охорони. Чекаємо.
|
-->
