Останні три роки (з 2012 року) я і учень Семенівської гімназії №2 Левченко Ілля займалися пошуками на території всього району популяцій червонокнижних і регіонально рідкісних рослин та їх описом. Ми не лише знайшли 44 види рідкісної флори, але й на різних конкурсах, про які читачі, можливо, пам’ятають, здобули купу перемог для району. По закінченню одного з конкурсів, його організатор – Національний Екологічний Центр України запропонував нам сприяння в спробі організувати заповідники в досліджених місцях. На нашу думку, це дійсно стало би цілком логічним завершенням нашої роботи.
Ми створили обґрунтування й надіслали до НЕЦУ. Наше клопотання було схвалене Міністерством Екології, передано в область і от, на днях, дійшло й до району. Під час зустрічі зацікавлених сторін нам дали лист–відповідь від держлісгоспу, який є землекористувачем. В усній же бесіді, якщо підсумувати, то держлісгосп збирається відмовити.
Дізнавшись через день по декільком коментарям від досить далеких від нашої роботи людей про те, що лісгосп дотримується у нашій справі максимальної відкритості й гласності, висвітлюючи свою точку зору, ми можемо тільки схвалити такий підхід і підтримати його. Тому пропоную читачам ознайомитися з листом лісгоспу й моїми на те коментарями (у яких я також по можливості висвітлю й нашу роботу).
Уривок з листа лісгоспу |
Коментар |
У зв’язку зі зверненням Семенівської районної державної адміністрації, щодо створення нових об’єктів природно-заповідного фонду на території Семенівського району, ДП «Семенівський держлісгосп» надає наступні пропозиції. |
|
Ретельні екологічні розрахунки свідчать, що нормальне функціонування та самовідновлення біосфери можливе лише за умовами 10-15% площі зайнятої природно-заповідними територіями. |
Цитата з наших обґрунтувань. Дуже вірогідно, що про 15% площі заповідників, яких вимагає закон (посилання) ніхто раніше не чув
|
На даний час процент заповідності по держлісгоспу складає 13,5. – 4209 га. |
Радий це чути. Тут, одначе, ця цифра наводиться як натяк на те, що нам слід шукати заповідників у інших місцях. Вимушений розчарувати, заповідники треба створювати там, де залишається, що захищати, а не там, де нам хочеться.
Наприклад, цілком можливо, що у автодора відсоток заповідності = 0%, то що нам – дороги заповідати?
|
Лісові заказники та заповідні урочища в держлісфонді Семенівського лісгоспу зберігають в недоторканності 3661 га лісових насаджень, що є важливим для лісової екосистеми, але і створює великі проблеми тим, що унеможливлює лісогосподарськими методами впливати на відновлення і функціонування лісових насаджень, що з віком гинуть та втрачають свої функції. |
Основна думка тут та, очевидно, що як хочемо зберегти природу, то треба весь ліс віддати лісгоспу. Тоді проблем не буде. Просимо навести гарні приклади з європейської практики, які би це доводили. Особливо про те, що не можна заповідати більше 13,5% лісгоспу.
Можливо я помиляюся, але, як мені відомо, в Європі навіть і лісгоспів нема.
|
Так, із-за повного всихання ялинових насаджень на даний час втратив свої функції заказник «Орликівський». Гибель перестойних осикових насаджень, що займають значну площу в заповідному урочищі «Радомська дача», є загрозою для існування всієї лісової екосистеми в її первинному вигляді та тягне за собою втрачання природних функцій. За останній рік спостерігається всихання (відмирання) соснових насаджень в лісовому заказнику «Рим-Погорільська дача», де сосняки вже досягли спілого та перестойного віку. |
Всохла ялинка в заповіднику – вирубайте її акуратно та посадіть на місто другу. З того, що відомо, у нас уже як всихає, то всихає моментально десятками гектарів. Усі знайомі екологи, яким я розповідав про об’єм «санітарних рубок» у Радомській дачі, досить нервово відповіли, що це зовсім не санітарні рубки.
Посилання на фото1 рубок
Фото2, Фото3
|
Створення ще нових заповідних об’єктів в соснових насадженнях лісгоспу не є доцільним. Їх виведення з лісогосподарської діяльності тягне за собою перерахунок об’ємів в лісокористуванні, що в свою чергу позначиться на зменшенні податків в державний та районний бюджети, зменшення чисельності робочих місць, тощо. |
Нарешті раціональна думка в листі – і певний тиск на районну владу. Хотілося би побачити конкретні розрахунки, як саме, наскільки і чому все позменшується.
Якщо «необдумані реформи» в лісогосподарстві будуть проведені до кінця, то кількість робочих місць і так може зменшитися. Тому, я би вже зараз подумав про перепрофілювання. Створили би національний парк та на екскурсії запрошували. До Тростянця від Києва тільки так на вихідні їдуть. І до Мезина доїзжають уже. Й до нас можуть доїхати, аби тільки реклама гарна.
|
Запропоновані території для заповідання – «Ферубський ліс» на території Костобобрівського лісництва та урочище ім. Йосипа Кам’янецького в Семенівському лісництві не являють собою особливих насаджень, а є типовими для сосново-березових насаджень, штучно створеними, характерними для регіону Новгород-Сіверського Полісся.
|
Мало в якому лісі Новгород-Сіверського Полісся є таке різноманіття рідкісної рослинності, як у названих лісах. Автори листа або не читали уважно обґрунтувань або навіть не знаю.
Посилання на ОБГРУНТУВАННЯ
частина1
частина2
частина3
|
Природне біорізноманіття на території Семенівського району є можливим для збільшення заповідних територій. Так, надзвичайно благосприятливе середовище існування флори та фауни на землях вздовж річок Снов та Ревна (особливо у її витоках), наявність природних джерел в районі с. Леонівка, Погорільці, які потребують охорони. Так, дубовий гай біля с. Шведчина та насадження в урочищі «Рябкин острів» біля м. Семенівка давно потребують охорони та заповідання. А створення гідрологічних заказників на особо цінних заболочених територіях таких як «Несвітне», що поблизу м. Семенівка, «Сухомлинка» в районі с. Жадове, території в районі пойми р. Ревни та малих річок Слот, Глибочка, Ракужа та інші, яких в нашому районі біля двох десятків, збереже біорізноманіття цих природних екосистем від попадання під сільгоспкористування в майбутньому та сприятливо позначиться на гідрологічному режимі на території всього Семенівського району. |
Так, я згоден. Треба лише поглянути, чи дійсно там є те біорізноманіття, про яке пишуть у листі.
Якщо так, то у нас буде гарний резерв, щоби виконати вимогу закону Стратегія 2020, про 15% заповідників у межах району.
За умови заповідання ділянок на підставі наших обґрунтувань цей відсоток дорівнюватиме 7,2%. До кінця року (за тим же законом) його треба довести до 11%.
|
ДП «Семенівський держлісгосп» вважає за необхідність створення нових об’єктів природного заповідання в Семенівському районі, але на територіях які дійсно того потребують. |
Просто переконаний, що після перечитування обґрунтувань ДП «Семенівський держлісгосп» переконається, що пропоновані території таки «дійсно того потребують»
|
В усній розмові інспектор з охорони лісу держлісгоспу висловив сумнів у нашій компетентності. Він, наприклад, запропонував нам надати йому хоч маленьку наукову монографію з описами наших знахідок.
Виходить так, що крім нашої компетентності, він сумнівається в компетентності журі обласних і Всеукраїнських олімпіад з екології (переважно науковців), НЕЦУ, інституту Зоології ім. І.І. Шмальгаузена, доктора біологічних наук Лукаша Олександра Васильовича з кафедри екології ЧДПУ – одного з авторів Червоної книги, який був у лісі ім. Кам’янецького на наше запрошення і сам бачив і показував нам червонокнижні й регіонально рідкісні рослини, які там зростають. У решті випадків ми для контролю надсилали йому електронною поштою фото для визначення усіх наших знахідок.
Йдучи назустріч, надаю посилання на наукову статтю щодо наших знахідок – ПОСИЛАННЯ НА НАУКОВУ СТАТТЮ.
Дані, наведені в статті, з часу виходу її вже дещо застарілі, й зараз нам відомі популяції 15 видів рідкісних рослин, які там зростають.
У свою чергу хотілося би отримати посилання на закон, який вимагає від людини, що пише обґрунтування, наявності монографій. Також цікаво було би почитати монографії тих, хто обґрунтовував заповідання вже існуючих ділянок, на декотрих з яких нам не вдалося знайти рідкісних рослин.
П. Бузунко, м. Семенівка
|