Микола Трохимович Белаш у свої 76 років по колишньому енергійний і лише висохлі мозолі на його долонях нагадують про 36 років роботи в лісі .
З багатьох корисностей лісу соснова смола - живиця була дуже затребувана в промисловості Радянського Союзу. Роботи з її видобутку велися на підприємствах лісового господарствах в тому числі в соснових насадженнях Семенівського держлісгоспу . Робота здіймальника - саме так називалася ця колись затребувана професія , - відразу припала до душі Миколи Трохимовича. Особливо після 5 -ти річної роботи в шахтах Донбасу. Коли приїхав він у своє рідне село Ферубки, розташоване прямо на узліссі, то не міг надихатись живим лісовим повітрям.
- Роботи по підсочці живиці починалися з ранньої весни і закінчувалися у вересні , коли дерева припиняють активний сокорух - розповідає М.Т.Белаш. Робочий день у мене починався з 4 ранку. На моїй ділянці в 50 га потрібно було обійти близько 12 тис. «кар» - місць збору живиці . Дуже багато допомагала дружина, збираючи живицю в бочки. В літні канікули привчалися до роботи син з донькою. Пам'ятаю, свої перші гроші син Володимир заробив у 5 ! років. Допомагав батьку заготовляти березовий сік для лісгоспу . Купив тоді йому наручний годинник «Ракета» - солідних грошей коштувало на ті часи »....
![](http://semenovka.at.ua/_bl/1/67924783.jpg)
П'ять років М.Т. Белаш займав перше місце серед здіймальників України по заготівлі живиці, щорічно заготовляючи 18 тон при нормі 6. Держава цінувала роботу М.Т. Білаша, нагородивши урядовими нагородами - орденом Трудової Слави та медаллю Грамота Президії Верховної Ради УРСР , що на ті часи дуже почесна нагорода.
- Я весь просочений лісом - говорить Микола Трофимович - , і навіть у лісі спалося мені краще , а не в задушливому будинку . Завжди знав де зайчик живе, де дика козуля вирішила вивести своє потомство. Один раз навіть підтримував щойно народженого козеня . Бувало зустрічався з вовками , дивилися в очі один одному і .... розходилися. Ніколи не брав з собою в ліс зброї і вважаю , що все від бога в цьому світі і якщо людина йде в ліс як друг- то і природа дарує йому своє благословення ..
|