Якщо втрачаєш найдорожчу людину, то це велике горе. Страшно, коли діти оплакують передчасно померлих батьків, але ще страшніше коли мати й батько проводжають в останню путь сина або доньку.
Здається, що життя зупинило біг, що немає ніякого сенсу в завтрашньому дні. Тоді мимоволі опускаються руки і ти просто існуєш у цьому земному вирі. Але є інший вихід із цього, здається безвихідного становища - жити в ім'я пам'яті про свою дитину.
...
Читати далі »