. ПОДВИГ В ІМ'Я ЛЮДЕЙ - 3 Травня 2015 - Семенівка-наше місто! / Семеновка-наш город!
Вас вітає сайт м. Семенівка Чернігівської області / Вас приветствует сайт г. Семеновка Черниговской области
Середа, 27.10.2021, 19:25
ГлавнаяРегистрацияВходПриветствую Вас Гость | RSS






Меню сайту

Додати новину на сайт semenovka.at.ua



Форма входу

Категорії розділу
Новини краю [1156]
Семенівщина спортивна [304]
Наш ексклюзив [108]
Новини звідусіль [104]
Інше [65]
Навколо нас [18]
Газета "Гарт" про наш край [31]

СЕМЕНІВКА
СЕМЕНІВКА - НАШЕ МІСТО, Семенівка, місто Семенівка

РЕКЛАМА
ОСОБИСТИЙ КАБІНЕТ ПОБУТОВОГО СПОЖИВАЧА ЕЛЕКТРОЕНЕРГІЇ Особистий кабінет для побутових споживачів ПАТ Чернігівобленерго

Прогноз погоди

влажность:

давл.:

ветер:

влажность:

давл.:

ветер:

влажность:

давл.:

ветер:


Група у ВК
--> Семенівське земляцтво

Facebook

Міні-чат
Вызов мини-чата - в правом нижнем углу сайта

Онлайн-РАДІО

Гороскоп
Loading...

Статистика



Онлайн всього: 3
Гостей: 3
Наши: 0


[ Хто нас сьогодні відвідав ]




Проверка тИЦ и PR Рейтинг@Mail.ru


Главная » 2015 » Травень » 3 » ПОДВИГ В ІМ'Я ЛЮДЕЙ
09:01
ПОДВИГ В ІМ'Я ЛЮДЕЙ

    Надія Іванівна Курпас народилася й виросла в с. Анисів, що на Чернігівщині. Закінчила з відзнакою Ніжинський педагогічний інститут ім. М.В.Гоголя та була направлена на роботу до Семенівської ЗОШ І-ІІІ ступенів №1  вчителем української мови та літератури 
Талановита і творча людина, чарівна жінка, любляча дружина та мати! За 39 років педагогічної діяльності досягла неабияких результатів. Надія Іванівна має вищу кваліфікаційну категорію, звання «Старший вчитель», нагороджена знаком «Відмінник освіти України», премією імені Софії Русової, Почесними грамотами, подяками, Дипломами лауреата обласного конкурсу «Учитель року» (тричі), і це далеко не весь перелік нагород та досягнень. 

 

Працюючи з дітьми, Надія Іванівна завжди формувала в них позитивні риси характеру: чесність, справедливість, наполегливість, доброту, культуру думки і поведінки; готувала учнів до свідомого життя. Зараз вона перебуває на заслуженому відпочинку, але як результат невтомної творчої особистості,  і донині має вдячність учнів декількох поколінь.

 

Вже понад 40 років мешкає Надія Іванівна у місті Семенівці, але спогади з дитинства не полишають серце. У її дитячих спогадах незабутній слід залишив дідусь Франц, який у роки Другої світової війни здійснив героїчний вчинок - урятував село від загибелі. Його доброта і мудрість притягувала людей. З цією скромною інтелігентною людиною, - розповідає Надія Іванівна, було приємно спілкуватися, Франца Дюкича шанували й поважали односельці 

 

 

Отже, Розповідь Надії Іванівни...


Історія, яку я хочу повідати, не вигадка і не фантазія, вона правдива і реальна. Сталася вона в одному з мальовничих куточків Чернігівщини, і подаю я її так, як зберегла її моя дитяча пам'ять. 

 

Його будинок стояв на околиці села й приковував увагу своєю охайністю і комфортом. Він відрізнявся від місцевих хат своїм дійсно європейським дизайном. Разом зі своєю дружиною Палажкою в ньому жив привітний і добродушний господар, який мав рідкісне ім’я – Франц. 
Перша світова війна занесла його, мов кленовий листок, із далекої Австрії в Україну, яка стала для нього другою рідною домівкою. Чудово володіючи німецькою та французькою мовами, він також успішно засвоїв і українську, згодом вивчився на агронома і багато років чесно працював у колгоспі, був відповідальною людиною, народне добро зберігав як своє власне. А ще дуже любив дітей, любив особливою, ніжною, трепетною любов’ю.

 

Коли він проходив вулицею, ми, дітвора, мов бджола на мед, зліталася до нього. Франц (так називали його всі: і старі, і молоді, і діти) здавався нам Богом – кремезний, хоча йому було вже за вісімдесят, з білою бородою, лагідними очима, які випромінювали ласку і тепло. Для кожної дитини цей добродушний дідусь знаходив якісь особливі щирі слова, тому й дивилися ми на нього, мов заворожені. Як чарівник, Франц легким помахом руки виймав  зі своєї кишені цукерки ( він завжди носив їх із собою), пригощав нас, ніжно гладячи кожного по голівці. А коли повертався додому, то ми, мов по команді, ішли слідом, бо хотіли завітати до нього в гості й опинитися на його загадковому подвір’ї.

 

Одного разу Франц Йосипович узяв мене за руку й повів на своє обійстя, яке потопало в квітах, а в саду червоніли й жовтіли духмяні яблука та солодкі груші. У хаті був ідеальний порядок, у ній гармонійно перепліталися українські традиційні вишивані рушники, ткані килимки, пишні високі подушки на ліжку з величезною кількістю книг, картин і гравюр, що в 60-ті роки було рідкісним явищем для села.

 

А потім я із захопленням і радістю розповідала мамі про те, що сьогодні побувала в гостях у самого Франца.

- А ти знаєш, донечко, що Франц – герой. Якби не він, то не було б нашого села, не квітувала б тут природа, і не колосилося б жито, пшениця, не лунав би дзвінкий дитячий сміх, не було б життя, - сказала раптом матуся.

 

- Мамочка, я тебе не зрозуміла. Як це не було б життя? – здивовано запитала я.
І тоді ненька посадила мене на коліна, пригорнула міцно до себе і розповіла мені, дитині, історію подвигу дідуся Франца і відкрила мені ще одну сторінку його непростого життя. 


… Йшла Друга світова війна. Надворі стояло літо 1942 року. Наше село, як і більшість сіл України, було окуповано фашистами. Воно знаходилося далеко від великих лісів. Єдиним стратегічним об’єктом була залізниця, по якій рухалися поїзди з людьми, кіньми, боєприпасами, перевозилося пальне. Недалеко від села знаходився невеликий гайок. Ніщо не віщувало небезпеки. Люди жили розміреним хліборобським життям. Звичайно, не лунав веселий сміх, не співали пісень, як у мирні дні. Було напружене воєнне становище. 

 

І ось раптом на світанку одного дня тишу села розітнув сильний вибух. Був підірваний поїзд із нафтою, який рухався до Ніжина. Це сталося на містку, біля гаю. Фашисти звинуватили жителів села у зв’язку з партизанами, всюди лунали автоматні черги. Усіх зігнали на майдан, на кожного дивилася смерть холодними очима зброї. Село було оточене з усіх боків, навіть мишка не змогла б проскочити, воно було приречене. Німецький офіцер кричав, даючи вказівки солдатам. Паніка, крики, сльози – усе змішалося воєдино. Люди зрозуміли, що помилування їм не буде.

 

І раптом із юрби вийшов чоловік і рішуче попрямував до офіцера. Він почав йому щось переконливо доводити. Говорив по-німецьки, що, видно, сподобалося офіцеру, і він слухав його уважно, не перебивав. Усі завмерли в чеканні. Кожна хвилина здавалася вічністю. Притихли навіть діти, тільки схлипували та шукали захисту у своїх матерів.

 

І сталося чудо. Рішучим помахом руки офіцер дав команду солдатам, щоб вони опустили зброю і розійшлися. А люди із сльозами на очах оточили свого рятівника, кожен висловлював слова подяки, дехто намагався навіть поцілувати йому руку, а він скромно сказав, що нічого незвичайного не здійснив, просто виконав свій людський обов’язок. 

 

- Саме дякуючи Францу Йосиповичу наше село не було стерте з лиця землі, не було стерте з географічної карти, не повторило участі українських Яцево, Корюківки, білоруської Хатині, - завершила свою розповідь мама. І додала : 
- Те, що Дюкич Франц Йосипович, дійсно звершив подвиг, тоді всі сприйняли як буденне, і до нагороди його ніхто не представив, але вдячна людська пам'ять зберегла це і, як легенду, передавала з вуст в уста.

 

   …Пройшли роки. Був вересень 2008 року. Чернігівщина святкувала 65-ту річницю з дня її визволення від німецько-фашистських загарбників. Я включила радіо і раптом почула несподівану новину: в моєму рідному селі Анисові з нагоди цього свята відкрито пам’ятний знак на честь людини з незвичайним для українців ім’ям – Франц, як подяка від нащадків за те, що він врятував їх від загибелі і подарував найдорожче – життя. 


Воістину, ніхто не забутий, ніщо не забуте …

 

 

 

 


Надія КУРПАС , м. Семенівка

 

 

 

 

 

 

 

------------------------

Читайте також на сторінках нашого сайту:

 

КРИК ДУШІ. НАРИС.  - автор Надія Курпас

---------------------------------------------------------------

 

ДИТИНСТВО, ЯКОГО НЕ БУЛО

 

Пройшов дві війни ...

 

Прошел сквозь ад штрафбата

 

Дожить до Победы

 

 

 

 




Сподобалася новина - поділися нею в соціальних мережах.


Приглашаем принять участие в опросах нашего сайта


Категория: Наш ексклюзив | Просмотров: 1197 | Добавил: shabalin74 | Теги: Дюкич, війна, Надія Курпас, Семенівка | Рейтинг: 5.0/2

ЧИТАЙТЕ ЕЩЕ НОВОСТИ НА НАШЕМ САЙТЕ:

Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]
Пошук


Наша Україна
Единая страна

Реклама
авторемонт -->

Календар

Архив записів



Наше опитування
В каких социальных сетях вы зарегистрированы ???
Всього відповідей: 78

Наша кнопка
Мы будем очень благодарны, если Вы разместите нашу кнопку на своем сайте
Семеновка - наш город!



Код информера новостей

Друзі сайту

Сайт 1-В класу школи № 1 м. Чернігова Історія Чернігівської землі
Професійний фотограф у Чернігові
Сайт о Новгороде-Северском НЕофіційна сторінка м. Бобровиця
Козелецький соціально – інформаційний портал Відділ освіти Семенівської РДА
городок Десна в Черниговской области Жизнь в Ивановке - Интересно знать
Семенівський клуб хортингу Древній Любеч
Офіційний сайт редакції газети Срібнянщина

Хмарка Фото

Свята сьогодні
Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання

Законодавство
Законодавство України
  • Конституція України
  • Цивільний кодекс України
  • Господарський кодекс України
  • Земельный кодекс України
  • Митний кодекс Україны
  • Запобігання і протидія корупції в державних органах та органах місцевого самоврядування

  • Хмарка тегів

    Програма TV

    Copyright MyCorp © 2021 Хостинг від uCoz


    Розділи нашого сайту
    - НОВИНИ -
    Новини краю
    Семенівщина спортивна
    Наш ексклюзив
    Новини звідусіль
    Інше
    Навколо нас
    Газета "Гарт" про наш край
    - БЛОГИ -
    Инфраструктура
    Блог голови Семенівської РДА.
    Економічний блог.
    Блог освіти району
    Блог юридичних служб.
    Семенівський районний центр зайнятості.
    Блог правоохоронців
    Прикордоння
    Блог усіх небайдужих
    Життя видатних людей
    Духовне виховання
    А чи знаєте Ви?
    Людям про людей
    Як це було ...
    З глибин серця...
    - ОГОЛОШЕННЯ -
    Автомобілі
    Бізнес, співпраця
    Побутові товари
    Для офісу
    Комп'ютеры
    Лісова промисловість
    Метали
    Нафта, газ, вугілля
    Продукти харчування
    Промислове обладнання
    Інші товари
    Зв'язок та телекомунікації
    Будівництво
    Послуги у різних сферах
    Різне
    Нерухомість
    Анонси подій
    Робота
    - ЦІКАВЕ -
    Фотоальбоми
    Транспорт
    Туристам
    Форум
    Зв'язок
    Відео



    Звертаємо увагу! Використання будь-яких матеріалів, розміщених на сайті, дозволяється за умови посилання на semenovka.at.ua. Для інтернет-видань – обов'язкове пряме відкрите для пошукових систем гіперпосилання.
    Адміністрація сайту не несе відповідальності за матеріали користувачів. Думка Адміністрації не завжди може співпадати з думкою автора
    Шановні коментатори/дописувачі! Адміністрація веб-сайту не має намірів обмежувати свободу слова, але залишає за собою право видаляти висловлювання з уживанням нецензурної лексики та образ на адресу авторів матеріалів і їх фігурантів.
    *** *** ***

    Щоб додати необхідна авторизація
    Облако фоток
    Каталог webplus.info Семеновка - наш город! МЕТА - Украина. Рейтинг сайтов топ каталог Украинский портАл
    QWW.com.ua - Каталог украинских сайтов Белый каталог сайтов




    Переглянути свіжі коментарі
    vvvaaannnooo999999 написал:
    Добрый день! искал насос в частный дом для скважины и нашёл хороший выбор и цены в магазине Santehmart https://santehm

    vvvaaannnooo999999 написал:
    https://santehmart.com.ua/nasosnoe-oborudovanie/glubinny-nasosy-dlya-skvazhin

    Материал: Фотография 1
    Rocker написал:
    Я еще смутно помню эту церковь. Мне тогда было года 3. Небольшое уточнение, церковь стояла на углу "Дарвина" и 
    "Советской"

    9953 написал:
    https://shopavto.com/vykup-avto-chernigov/
    Наш Сайт, або по телефону 0505450081

    zirkavnebi13 написал:
    Огромное спасибо за воспоминание!