Переважній більшості семенівців відомо, що засновником міста Семенівка був стародубський полковник Семен Самойлович, у той же час на теренах світової мережі інформація про нього відсутня або мінімальна. Незабаром ми опублікуємо деякий цікавий матеріал про Семена Самойловича, але, перед тим рекомендуємо ознайомитися з деякими матеріалами про рід Самойловичів.
Український старшинський рід XVII століття. Засновником роду був Самійло (Самуїл) - священник із Хордова на Житомирщині.
Самійло Самойлович мав синів — Василя, Мартина і Тимофія, котрі теж стали священиками, та Івана. Після закінчення визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького священик Самойлович отримав парафію в селі Красний Колядин (тепер Талалаївського району) на Чернігівщині. Самійло Самойлович мав високу на той час освіту: закінчив Київський колегіум.
Рік народження його сина Івана невідомий. Він не пішов слідами батька та братів, а став писарем Красноколядинської сотні Чернігівського полку. Одружився на Марії Іванівні Голуб, її батько був заможний мешканець Красного Колядина. У родині Івана Самойловича народилося троє синів (Семен, Яків та Григорій) та дві дочки (Параска та Анастасія). Усе добре складалося і на військовій службі. Іван Самойлович пройшов шлях від значкового товариша (старшинське звання) до Чернігівського полковника. Ним він став у 1668 році. У 1672 році приєднався до змовників проти Д.Многогрішного. До обрання нового гетьмана Лівобережною Україною правили Іван Самойлович, Петро Забіла та Іван Домонтович.
У 1672 році Іван Самойлович став гетьманом Лівобережної України. Правив до 1687 року. За часи гетьманського правління Самойловича його найближчі родичі не були позбавлені високих посад і багатства. Старшого сина Семена гетьман поставив Стародубським полковником (1680-1685 рр.) і надав у володіння три села і кілька млинів на р. Ворі. Після його смерті Стародубським полковником став син Яків (1685-1687 рр.).
Середній син Григорій отримав посаду Чернігівського полковника (1685- 1687 рр.). Від своїх маєтностей сини мали значний прибуток.
На кошти гетьмана Самойловича в 1672-1676 рр. у Глухові споруджено кам’яну Успенську церкву. У Густинському монастирі поблизу Прилук у стилі українського бароко збудовано головну Троїцьку церкву. У 1846 році Тарас Шевченко відвідав Густинський монастир і знайшов на стіні цієї церкви портрет гетьмана Івана Самойловича як «ктитора».
Навесні 1685 року гетьман ледве пережив дві трагедії. 20 березня помирає його старша дочка Параска - дружина київського воєводи Федора Шереметьєва. 19 травня раптово помер старший син Семен — стародубський полковник. А за два роки Кримський похід, участь у якому взяли козацькі війська Івана Самойловича, поклали край його гетьманству. Вину за поразку військ князя Голіцина була перекладено на гетьмана Самойловича.
7 липня 1687 року російські царі Іван і Петро Олексійовичі отримали через князя Голіцина на Івана Самойловича донос із 23 пунктів. Той документ підписали полковники: Костянтин Солонина, Яків Лизогуб, Григорій Гамалія, обозний Василь Борковський, осавул Іван Мазепа та інші. Головне звинувачення - гетьман Самойлович прихильник української державності, а від його синів страждають Чернігівський і Стародубський полки.
23 липня 1687 року гетьмана Івана Самойловича усунено з посади й заслано до Тобольська, де він помер 1690 року. Заарештовано й страчено сина Григорія. Яків із сім’єю опивався в Єнісейську. Дружину гетьмана Марію Іванівну відправлено на постійне мешкання до Седнева, у родину молодшої доньки Анастасії. Значну частину багатства гетьмана Самойловича конфісковано.
матеріал підготувала вчитель історії та правознавства
Семенівської ЗОШ І-ІІІст. № 3 Комар Т.М.
---------------------------------------------------------
Читайте також про історію Семенівського краю:
СЕМЕНІВЩИНА У СКЛАДІ СТАРОДУБСЬКОГО ПОЛКУ
СЕМЕНІВСЬКИЙ КРАЙ У XIII-XVII СТ.
РОЗВИТОК СЕМЕНІВСЬКОГО КРАЮ У СКЛАДІ ЛИТВИ ТА ПОЛЬЩІ В ХІІІ-XVI СТ.
СЕМЕНІВЩИНА ЗА ЧАСІВ КИЇВСЬКОЇ РУСІ
З ІСТОРІЇ СЕМЕНІВСЬКИХ ЯРМАРКІВ
| 
-->
