 24 вересня місцеві мешканці відзначатимуть 336 років з дня заснування Семенівки, 73 річницю її визволення та району від фашистських загарбників.
День міста – особливий день для нас, для кожної людини, яка причетна до розбудови Семенівки, для всіх, хто вклав частину власної праці, душі і долі у становлення нашого рідного краю.
Семенівка була заснована у 1680 році полковником Стародубського полку, сином гетьмана України Івана Самойловича – Семеном Івановичем Самойловичем, мала статус козацької слободи і була названа на честь свого засновника і власника.
Слобода – це поселення, яке на певний час звільнялося державною владою, або її представником, від сплати державних повинностей та податків. Характер пільг і термін їх дії залежав від часу, власника і місця. Звільнення від податків було стимулом для заселення певної території.
Семенівка була заснована на місці більш давнього поселення на березі річки Дрьост – Задрестновки. Узагалі, за даними історичних досліджень автора, життя людей на території, яку зараз займає Семенівка та Семенівський район, існує більше 20 тисяч років, з часів легендарної Мезінської стоянки давніх людей. На території нашого краю за цей період, у різні часи, жили різні народи та племена. У болотах під Машовим та Кутами знаходили кам’яні сокири епохи Паллеоліту. Місцеві дослідники знаходили на території міста та району скіфські мечі – акінакі, наконечники скіфських стріл.
У легендарному дохристиянському епосі давніх слов’ян «Велесова книга» є згадка про племена костобоків, які були союзниками слов’ян – сіверян, селилися біля їх поселень, і цілком вірогідно з нею пов’язана назва села Костобобрів. Історик Крашенінніков спираючись на історичні документи, називає існуючу в період Русі – України окремої феодальної адміністративної одиниці в басейні річки Ревни з назвою «Лісова земля». Ряд дослідників вважає, що верхів’ями річки Снов та по річці Ревна проходив кордон між зазначеними у давньоруському літопису «Повість минулих літ» східнослов’янськими племенами – сіверянами, дреговичами, кривичами, радимичами.
Цікаво, що через майже два тисячоліття, в наш час, тут проходить державний кордон України з Росією. Тобто, наш край з часів сіверян – це споконвічно сіверська, українська територія. У 11 – 12 століттях на території, де зараз розташований Семенівський район, була розташована основна та найбільш густонаселена адміністративно-територіальна одиниця Київської Русі – Сновська тисяча. Час, коли наш край перебував у складі Золотої Орди, залишив нам споконвічно Семенівські прізвища – Татарчук. Період перебування нашого краю у 1380 – 1500 роках у складі Великого Князівства Литовського – залишив прізвища корінних семенівців – Литвин, Литвяк, Литвиненко.
З 1500 по 1654 роки наш край перебував у складі Московського царства. З 1654 по 1782 року у складі Стародубського полку – найбільшої та найзаможнішої адміністративно-територіальної одиниці Української держави Козацької доби. Саме в цей період було засновано Семенівку (1680 р.). У жовтні 1708 року гетьман України Іван Степанович Мазепа в Семенівці оголосив своє звернення до війська та України про наміри будувати незалежну Українську державу. В цей же час видатний семенівець, вчений та громадський діяч – Дєдович у своїй праці «Разговор Украины с Россией» відстоював необхідність незалежного розвитку України, вступив у публічну дискусію з Михайлом Ломоносовим з цього приводу.
З кінця 18 століття до 1917 року Семенівка була у складі Новозибківського повіту Чернігівської губернії Російської імперії. Практично з моменту свого заснування Семенівка була центром приходу і волосним центром, пройшла шлях від слободи до села (це поселення не менш ніж 30 хат з власною церквою), а потім отримала статус «містечка».
З 1680 по 1861 роки Семенівка була приватною власністю родини Самойловичів та їхніх родичів.
Територія нашого краю завжди була прикордонною між Росією, Литовською та Польською державами, УРСР та РРФСР, Україною та Росією. На протязі століть тут велися постійні війни між сусідніми державами. Людям тут було вижити і жити дуже важко. Тому територія краю постійно була дуже мало заселена, а уряди різних країн і часів намагалися заселити цю територію людьми, і як могли стимулювали цей процес. Московський цар Іван Грозний в 16 столітті навіть видав царський указ, згідно якого злочинцям, засудженим на смертну кару, можна було заміняти на поселення в Стародубському краю, біля російсько-польського кордону, тобто в нашій місцевості. Сюди також селилися біглі селяни, різного роду авантюристи, козаки, уряд робив напіввійськові поселення. внаслідок чого, протягом століть, склався особливий менталітет, риси характеру, корінних семенівців – незалежність, ініціативність, відвага, підприємливість.
Фактично з часів свого заснування, завдяки статусу свого засновника Семена Самойловича, який був найвищою посадовою особою Стародубського полку (це крутіше ніж сучасний губернатор) Семенівка була адміністративним центром навколишньої території – волості. Волость – це старовинна адміністративна одиниця, до складу якої входило декілька сіл, поселень, хуторів, дєрєвень, якою керував один управитель – волосний голова, було волосне управління, яке складалося зі старшин і сільських старост, писаря та земського землевпорядника. Найважливіші проблеми вирішувалися на волосному та сільських сходах, куди збиралося все доросле населення, або його кращі представники. Волості існували з часів Київської Русі. Семенівська волость з центром Семенівка, в межах території, яка практично збереглася і до сьогодні, була утворена скоріш за все або в 1797 році, коли царським указом були утворені волості для казенних селян, або ж в ході реформи 1861 року, після відміни кріпосного права. Семенівська волость входила аж до 1917 року до складу Новозибківського повіту Чернігівської губернії.
Наприкінці 18 століття Семенівка набула статус «містечка». Містечко – це окремий тип поселення, жителі яких в Російській імперії були не тільки селяни, а в основному були зайняті у торговельно-промисловій сфері. Містечка були більш привелійованим населеним пунктом ніж село, займало проміжний стан між містом (городом) і селом.
На питання, до якого суспільного стану суспільства відносилися предки семенівців, певною мірою дають відповідь дані перепису населення Семенівки за 1859 рік, згідно якого, напередодні відміни кріпосного права, у 1859 році у «містечка Семенівка» - «Местечко владельческое (родини Ладомирських) и козачье» - дворів 1287, де проживало 7774 жителя. З них лише 30 сімей складали сім»ї чиновників, торгівців, представників духовенства та козаків. А основна частина жителів (1250 дворів) – це були кріпосні селяни власника Семенівки – поміщика П.Ладомирського, який володів у Семенівці та Семенівській волості 23645 десятинами землі (його селяни мали 1300 десятин землі).
Семенівка була завжди прикордонням не тільки адміністративно-територіальним, але й етнічним, релігійним. Так, у 18 – першій половині 20-го століття великий вплив на розвиток Семенівки мала значна єврейська громада, яка тут проживала і євреї складали значну частину жителів Семенівки. З 1791 по 1917 рік через Семенівку проходила «черта постійної єврейської осілості» - кордон території, за межами якої заборонялося постійне проживання євреям. Семенівська єврейська громада мала свою сіногогу (на місті сучасної прикордонної комендатури), своє кладовище, свої вулиці (Горововка, Маластовка …), на початку 20 століття навіть видавали окрему єврейську газету. Один з нащадків Семенівських євреїв по прізвищу Маєр у 50-ті роки 20-го століття заснував у Сполучених Штатах Америки одну з найбільш зараз відомих у світі кіностудій – «Голд Маєр пікчерс» (емблема – Лев у вінкі).
Значний вплив у 17 – 20-х століттях на розвиток містечка Семенівка та Семенівської волості Новозибківського повіту мали старообрядці, які селилися неподалік Семенівки, а Новозибків і є сьогодні центром Старообрядської протопопії.
Найбільша кількість жителів були в Семенівці у 1913 році – 19 тисяч жителів. Після Жовтневої революції містечко Семенівка та Семенівська волость входили з листопада 1917 по травень 1919 років до складу Новозибківського повіту Чернігівської губернії, була так званою «нейтральною полосою» між Українською Народною Республікою та Радянською Росією. У травні 1919 року 4 північних повіти, включаючи Новозибківський (з Семенівкою), були вилучені зі складу Чернігівської губернії УРСР і передані до складу Гомельської губернії Російської Федерації (РРФСР). У 1926 році Семенівка та Семенівська волость були, на прохання Української влади, вилучені Всесоюзною владою зі складу РРФСР і передані до складу Української Радянської Соціалістичної Республіки, спочатку до складу Конотопської округи, а з 1932 року – до складу Чернігівської області ЦРСР.
У 1924 році Семенівка отримала статус селища міського типу. У 1958 році Семенівка набула статус міста районного значення.
Сьогодні в Семенівці живе 8500 жителів, це місто, яке має не тільки славну історію, але й не менш славне майбутнє. Місто продовжує розвиватися. Працюють установи, організації і підприємства. Люди будують житло, працюють, живуть повсякденним життям з вірою, що в нашій державі війна закінчиться, економічна і суспільно-політична криза мине, і Семенівка буде квітучим і комфортним містом квітучої України.
Щиро і сердечно вітаю всіх семенівців і читачів сайту з 73 річницею визволення Семенівщини від фашистів та з Днем міста Семенівка!
Щиро бажаю всім семенівцям щастя, добра і миру!
Нехай це свято, яке демонструє унікальність, здобутки та успіхи Семенівської громади, надихає всіх нас на спільні дії задля розвитку і процвітання рідної Семенівки як невід’ємної частини єдиної неподільної України!
З повагою
Міський голова Олександр Бичков.
Читайте також:
ДЕЩО ПРО СИМВОЛІКУ СЕМЕНІВКИ ТА СЕМЕНІВСЬКОГО КРАЮ
З ІСТОРІЇ СЕМЕНІВСЬКИХ ЯРМАРКІВ
ІСТОРІЯ РОЗВИТКУ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ГРОМАДИ МІСТА СЕМЕНІВКА ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІЧКИ СЕМЕНІВЩИНИ: ЩО ОЗНАЧАЮТЬ ТА ПРО ЩО ГОВОРЯТЬ ЇХ НАЗВИ
ЦІКАВІ ФАКТИ ПРО СЕМЕНІВКУ У XVIII СТ.
О. М. ЛАЗАРЕВСЬКИЙ ПРО СЕМЕНІВКУ У XVIII СТ.
ГАМАЛІЇ, КОРСАКИ ТА ІНШІ ВЛАСНИКИ СЕМЕНІВКИ
СЕМЕНІВКА В ЧАСИ АНТИМОСКОВСЬКОГО ПОВСТАННЯ ГЕТЬМАНА ІВАНА МАЗЕПИ ТА В РОКИ ПІВНІЧНОЇ ВІЙНИ
КОЗАК СЕМЕН ІВАНОВИЧ САМОЙЛОВИЧ - ЗАСНОВНИК СЕМЕНІВКИ, ДЕРЖАВНИЙ ДІЯЧ
СЕМЕНІВСЬКИЙ КРАЙ У XIII-XVII СТ.
СЕМЕНІВЩИНА ЗА ЧАСІВ КИЇВСЬКОЇ РУСІ
СЕМЕНІВКА В 1900-1938 рр: de profundis
Про Казанську Церкву у Семенівці
| 
-->
